Урок истории по теме:
Религиозные войны и укрепление абсолютной монархии во Франции ((п.14)
1.Один король, но две веры
В начале 16 века во Франции начали распространяться идеи реформации. Протестантов во Франции называли гугеноты, которые перешли к активной борьбе за свою веру, особенно на юге страны.
Задание:
На основе текста на стр. 125-126 заполнить таблицу
Сторонники Причины поддержки Реформации
ГУГЕНОТЫ
КАТОЛИКИ
Сторонники Причины поддержки Реформации
В середине 16 века население страны разделилось на две части. Слабая королевская власть не могла навестит порядок в стране- достаточно было небольшой искры, чтобы вспыхнула религиозная война.
Так случилось в 1562 году, когда лидер католиков – герцог Гиз – напал на мирное собрание гугенотов в местечке Васси.
Это событие послужило началом открытого военного противостояния между католиками и гугенотами.
2. Начало религиозных войн.
Задание: ответить на вопросы:
1 Почему католиков поддержали простолюдины?
2 Какие внешние силы поддерживали противоборствующие силы?
3 Кто был инициатором Варфоломеевской ночи? (или в.4 к п.14)
4 Как отнеслись к событиям Варфоломеевской ночи в Мадриде и Риме?
ПРИСОЕДИНЕНИЕ СИБИРИ К РОССИИ, включение Сибири (внешняя ссылка) и ее населения (внешняя ссылка) в состав Российского государства во второй половине XVI — начале XVII в. Сопровождалось военно-политическим и административно-правовым подчинением сибирских народов российской власти, их политико-правовой и культурный интеграцией в российский социум, географическим и историко-этнографическим изучением новых территорий, их хозяйственным освоением государством и переселенцами из России. Присоединение Сибири к России было продолжением русской (восточно-славянской) колонизации и расширения Русью—Россией своей государственной территории, оно обеспечило превращение России в европейско-азиатскую державу.
Объяснение:
Тривалість життя:
Середня тривалість життя людини складала 30—35 років, що не виключало наявності людей, які досягали похилого віку. Більшість чоловіків умирала у віці 40—60, жінок — 20—40 років. Як і раніше, великою залишалася смертність новонароджених: лише половина з них досягала десятирічного віку. Пов'язано це було з відсутністю медичної до під час пологів, нехтуванням елементарних правил гігієни. Лікарень у сучасному розумінні просто не існувало, були лише притулки для невиліковно хворих, калік і престарілих.
Жахливі санітарні умови, особливо в містах, сприяли поширенню хвороб і епідемій. У XVI — першій половині XVII ст. окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми.
Значними були людські втрати також від епідемій віспи, холери, тифу.
Населення Європи гинуло не лише від епідемій, а й від голоду в неврожайні роки, пожеж, воєнних спустошень. Особливо відчутними були втрати від війн, пов'язані з початком використання вогнепальної зброї та масовим убивством мирного населення, що стало звичною практикою ведення воєнних дій.
Житло:
У XVI ст. більшість селян європейських країн будувала свої оселі на півдні Європи з каменю, на півночі — з дерева. Дах будинку робили з соломи або очерету. Всередині будинку окремих кімнат зазвичай не було — всі члени сім'ї жили у спільному приміщенні. Для опалювання помешкання і готування їжі використовувалося вогнище. Меблів у селянській оселі було обмаль: простий стіл, лави, скриня для речей, один–два табурети і сінник замість ліжка. Їжу готували в казані, що висів над вогнищем, а їли переважно зі спільного посуду, бо мисок і кухлів на всіх не вистачало. Селянські житла упродовж тривалого часу не змінювалися, залишаючись такими, як у минулому.
А от житла міщан у той час зазнали суттєвих змін. В містах з'являється дедалі більше кам'яних будинків.
Меблі та речі були свідченням заможності господаря. Коштовний посуд виставляли на спеціальних полицях. Різноманітні речі та одяг зберігали у скринях, що прикрашалися орнаментом і розписом.
Їжа:
Селяни та бідні міщани харчувалися набагато скромніше, ніж знать, проте і їхнє меню стало набагато різноманітнішим. Під час обіду на їхньому столі були каша, сир, яйця, хліб, олія і тваринне масло, а в свята з'являлись окости й ковбаси. Добрим додатком до столу були овочі зі свого городу чи базару, а також ягоди, горіхи і фрукти..
Одяг та мода:
Зміни, що розпочалися в усіх сферах життя європейців, охопили і світ одягу. Поширилося правило не просто одягатися, а слідувати моді, змінюючи щорічно фасони суконь і камзолів. А втім, вир моди захопив не всіх. Одяг бідняків і селян залишався незмінним. Ігнорування моди — сумна традиція бідноти, хоч би де і коли вона жила. Селяни мали один незмінний робочий одяг і святкове вбрання, що переходило від батьків до дітей.