Установіть хронологічну послідовність подій. А зречення гетьманства П. Дорошенком; припинення існування Правобережної Гетьманщини
Б обрання гетьманом Лівобережної Гетьманщини Дем’яна Многогрішного
В чигиринські походи турецько-татарського війська; зруйнування козацької столиці
Г похід полків П. Тетері разом з Яном Казимиром на Лівобережну Україну
I Социально-экономические причины:
· господство натурального хозяйстваразвитие производительных сил;упадок экономической значимости Киевской землиослабление внешней опасностирост экономического могущества и политической самостоятельности князейборьба князей за лучшие княжения и территории (княжеские междоусобицы);разделы князьями своих вотчин между наследника ми.Значение положительные
1 рост городов, ремесла, торговли в княжествах;
· 2успехи в развитии сельского хозяйства;
· 3расцвет культуры во всех ее проявлениях;
· 3 культурное и хозяйственное освоение новых территорий.
Отрицательные
1 ослабление обороно Руси;
· 2междоусобицы князей.
II Сходство:
Развитие архитектуры, появление первых каменных христианских храмов (Софийский собор в Новгороде, церковь Покрова на Нерли во Владимиро-Суздальской земле).
Широкое распространение грамотности. Об уровне грамотности свидетельствуют берестяные грамоты – письма друг другу людей различного социального статуса.
Развитие христианской традиции.
Развитие художественного творчества, представленное фресками, иконами мозаиками.
В исследуемых княжествах важное место в экономической жизни играло сельское хозяйство.
В рассматриваемых княжествах появлялись новые города.
Сохранилась общность языка на протяжении всей раздробленности.
Все три княжества в своем развитии осваивали новые земли.
Новгородская земля и Галицко-Волынское княжество имели экономические связи с Европой.
Все три княжества испытали в своем развитии дробление на более мелкие княжества.
К различиям можно отнести следующее:
В Галицко-Волынском княжестве были сильны позиции боярства, в Новгородской земле политической силой обладало вече, а во Владимиро-Суздальском княжестве была сильной княжеская власть.
Разница заключается и в географических, природно-климатических условиях. Так, Галицко-Волынское княжество находилось в благоприятной климатической зоне, имело плодородные земли, граничило с Европейскими государствами, но имело уязвимость от граничащих с ним кочевых племен. Новгородская земля не имела много плодородных земель, но преимуществом являлся выход в море. Владимиро-Суздальское княжество защищали густые леса, отсюда «Залесский край».
Лишь Владимиро-Суздальское княжество стало центром объединения земель.
III Славянская колонизация Северо-Восточной Руси — процесс заселения славянами земель Волго-Окского междуречья и Русского Севера, начавшийся в VI веке и продлившийся вплоть до позднего Средневековья. До прихода славян население этих земель было преимущественно балтским (в западной части междуречья) и финно-угорским.
Объяснение:
ХАРАКТЕРНЫЕ ЧЕРТЫ КОЛОНИЗАЦИИ Я НЕ ЗНАЮ К СОЖАЛЕНИЮ
1.Святославу Ігоревичу було лише три роки, коли він успадкував князівство від свого батька. До повноліття Святослава країною керувала його мати — княгиня Ольга. З дитинства він готувався стати воїном і присвятив цьому майже все життя.Повісті временних літ»
У рік 946. Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив.
І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем».
Із праці історика Льва Диякона
Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і яс-но-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою.
2.Східні походи Святослава
У 964 р. Святослав здійснив перший похід до межиріччя Оки й Волги, де підкорив в’ятичів і через їхню землю вирушив на Волзьку Булгарію.
Він захопив її столицю, приборкавши місцеві племена, та навесні 965 р. вступив на територію Хозарського каганату.
У головній битві на березі Волги, біля столиці каганату, міста Ітиля, Святослав спільно із союзними печенігами переміг хозар і повів військо вздовж берега Каспійського моря до узбережжя Азовського моря, через землі Північного Кавказу. Війська Святослава пройшли з боями, підкоривши місцеве населення. У гирлі річки Дон у 965 році війська Святослава захопили хозарське місто-фортецю Саркел, що контролювало перетин сухопутних і річкових торговельних шляхів з Азії в Європу. Після захоплення місто перейшло під владу Русі й стало називатися Біла Вежа.
У 966 р. Святослав від Саркела знову вийшов на землі в’ятичів, остаточно підкорив їх і наклав данину. Проте розгін Хозарії відкрив шлях на Русь наступу печенігів.
Балканські походи Святослава
У 968 р. на за візантійського імператора до воювати з Болгарією військо Святослава суходолом і човнами рушило до Дунаю на державу болгар. Його поява була несподіваною, і перша битва з болгарським військом принесла перемогу руській зброї. Русичі розгромили болгар під Доростолом і захопили 80 міст. Князь Святослав на підкорених землях зробив столицею місто Переяславець на Дунаї, де розмістилася «середина» його землі.
У той час у Києві перебували княгиня Ольга і троє синів Святослава. Навесні 969 р. степові кочовики печеніги вперше підійшли до Києва й осадили місто. Осадженим вдалося послати звістку про це в Переяславець. Святослав швидко зібрав військо і стрімко рушив до Києва. Печеніги не чекали цього і відступили.
У 969—970-х pp. Святослав вирушив у новий похід проти болгар і завоював землі та міста у Фракії та Македонії. Коли Святослав попередив візантійців, що йде на Константинополь, проти нього постало велике імперське військо. Саме за цих обставин і була проголошена князем промова до дружини, що увійшла в літопис.
Які думки, почуття викликає у вас промова Святослава? Якхарактери-зує Святослава його поведінка?
Промова Святослава з «Повісті временних літ»
«Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді самі подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
3.НЕ ЗНАЮ