Установіть, про що йдеться в уривках з історичних джерел. Дайте історичний коментар зазначеним подіям.
А. «Коронний гетьман Карл Ходкевич, верхи на коні, стояв біля свого шанця, коли при-
мчав гонець зі звісткою, що козаки з кількома польськими загонами захопили вже табір
Османа і що для остаточної перемоги бракує тільки підмоги... Після несподіваного
вторгнення запорожців у табір Османа турків охопила паніка: люди всіх станів були в
невимовній тривозі, а сам Осман, який так недавно гадав, що нема на світі нікого мо-
гутнішого за нього, тепер на власні очі бачив усю непевність свого становища».
Б. «Хортиця – місцевість на Борисфені. Тут Дмитро Вишневецький, стародавній
преславний герой, уславлений своїми воєнними звитягами, поставив колись фортецю.
Середину цього місця оточив кам’яним муром та огорожею з дубів, що піднеслися,
зміцнені природою та Богом. Унаслідок цього він міг протидіяти наступові кримського
хана та сил усієї його орди».
В. «Хто ж затримає народ, коли в нього так закрутилися колеса свавілля, що їх ніяким
чином не можна стримати!.. Переконався я про це під Кумейками: зимою знищив Павлю-
ка, на весну, незважаючи на такий великий розгром, ожив Острянин. Розгромив я Остря-
нина – зразу ж було обрано керівником Гуню, і я двадцять тижнів вів із ним війну та лед-
ве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові!»
Г. «Конашевич надзвичайно спритно, страшенно збентеживши ворога, злучився з
Владиславом під самою Москвою, столицею держави. Проніс переможні корогви свої
безмежними просторами, спустошив вогнем і мечем недружні землі, обернувши в сумні
руїни такі незвичайні, сильні своєю позицією та залогами міста, як Єлець, Шацьк, Ливни,
Калуга».
Д. «У 1635 р. непокірний козак, на ім’я Сулима, підступно й таємно прокравшись з... коза-
ками з моря до Дніпра, насмілився напасти на фортецю, яку його милість король Вла-
дислав звелів на кошти Речі Посполитої збудувати на першому дніпровському порозі й
оточити валами проти розбещеної сваволі козаків, щоб вони на море в човнах більше
не ходили та турка не дратували. Сулима, напавши вночі на цю фортецю й перебивши
сторожу, зарубав шаблею капітана та багатьох людей, забрав чимало грошей Речі По-
сполитої, а нову фортецю в кількох місцях зруйнував. Пізніше він був, з наказу його коро-
лівської милості, на тому ж дніпровському острові обложений реєстровими козаками і,
коли дров у нього на паливо не стало, був виданий своїми й відправлений у Варшаву на
двотижневий сейм, що відбувався на початку 1636 року. Там же йому та ще кільком
таким самим негідникам відрубали голови й четвертували».
Современное сознание прочно связало достижения научной теории с изобретениями в области техники, а технический прогресс - с прогрессом общественно-историческим. В наше время наука не только определяет промышленный прогресс, но и само развитие техники, в свою очередь, обусловливает направление научного поиска и служит развитию науки. В современном мире наукой поверяются все сферы человеческой деятельности. Между тем соединение научных теорий с техническими достижениями в промышленном производстве характерно лишь для нового времени.Как только раздались первые выстрелы Великой Отечественной войны Советское правительство приняли меры к тому, чтобы подчинить научные исследования нуждам войны, шире использовать научные достижения для победы. В этих целях вся тематика научных работ сосредоточивалась на трех главных направлениях: разработке военно-технических проблем промышленности в модернизации и убыстрении военного производства, мобилизации сырьевых ресурсов страны на нужды обороны с заменой дефицитных материалов местным сырьем. Это нашло отражение в первом плане работы учреждений Академии наук в военное время, составленном в августе – сентябре 1941 г. Он включал более 200 тем, которые решали неотложные задачи военного производства.Наука в годы войны, как и все, основные свои силы обратила на фронту. Прежде всего, внимание учёных и разработчиков уделялось вооружению: ведь необходимо было не только обеспечить армию и флот достаточным количеством технических средств и вооружений, но и превзойти противника по качеству боевой техники. Преимущественное внимание учёных к вопросам, непосредственно связанным с войной, позволило организовать фронту и тылу по самым различным направлениям. Тесная связь науки с производством стала одним из источников победы Советского Союза над агрессором.