Установите соответствие между приведёнными высказываниями историков и формулировками проблем, наиболее точно отвечающими сути этих высказываний (иными словами, необходимо подобрать вопрос, ответом на который может служить приведённое высказывание историка). Обратите внимание на то, что среди формулировок проблем есть «лишние». Скачать высказывания историков
Высказывания историков
А) «На основах, заложенных Владимиром, Ярослав завершил строение Киевского государства. Он правит подвластными городами, заново стягивая власть над всей Русью к киевскому центру. Таким же завершителем организации Киевского государства выступает Ярослав и в церковных делах» (А.Е. Пресняков).
Б) «Основной смысл опричных преобразований сводился к завершающему удару, который был нанесён последним оплотам удельной раздробленности. Ликвидация удела Владимира Старицкого и разгром Новгорода подвели финальную черту под длительную борьбу за объединение русских земель под эгидой московского правительства в годы опричнины» (А.А. Зимин).
В) «При всей косности и отсталости Московское государство эпохи Алексея Михайловича уже обращено к Европе. Страна вслушивается, всматривается в Запад и в странном противоречии с традицией неприятия готовится принять и перенять многое. Она и перенимает. В результате во всех областях жизни происходит резкое раздвоение» (И.Л. Андреев).
Г) «Пытаясь во всём подражать Петру I, он смотрел на государство как на инструмент, который изменять мир. Однако в отличие от своего великого предка Николай I на самом деле вовсе не стремился к изменению окружающего мира. Ему было достаточно того, что бюрократический аппарат позволяет регулировать и держать под контролем жизнь общества» (С.В. Мироненко).
Д) «Взошедший на престол Александр III вынужден был корректировать политический курс. Его политику недоброжелатели и ниспровергатели назвали «эпохой контрреформ», но подобное политизированное определение в действительности не раскрывало существо и направление деятельности власти в 80–90-е годы XX века» (А.Н. Боханов).
А
Б
В
Г
Д
Процесс европеизации духовно-культурной жизни России при царе Алексее Михайловиче
Роль государства и бюрократических методов управления во взглядах и деятельности Николая I
Сущность и итоги политики опричнины
Основные направления деятельности Ярослава Мудрого и их результаты
Преемственность Владимира Святославича и Ярослава Мудрого в деле развития Киевского государства
Происхождение исторического определения «эпоха контрреформ»
Процесс европеизации России при царе Алексее Михайловиче
Роль государства и бюрократических методов управления во взглядах и деятельности Николая I в сопоставлении с Петром I
Сущность и итоги объединительной политики московских князей
Сущность политического курса Александра III
ответ можно сохранять несколько раз
1
1. Які соціальні проблеми існували на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.? 2. Як розвивався український національний рух на західноукраїнських землях у цей період? 3. Що таке рутенство? Чим була обумовлена його поява?
Початок революційних подій у Східній Галичині. У лютому 1848 р. у Франції спалахнула революція. «Весна народів», як її називали сучасники, швидко поширилася на італійські та німецькі землі, Австрійську імперію. Унаслідок перемоги березневого повстання 1848 р. імператор погодився надати своїм підданим демократичні свободи та оголосив вибори до першого загальноімперського конституційного рейхстагу (нижньої палати загальноімперського парламенту), який мав прийняти нові закони.
У Галичині, коли сюди надійшли повідомлення про віденські події, першими активізувалися поляки. Вони стали вимагати надання широкої автономії Галичині, яку вважали виключно польським краєм, сподіваючись, що з неї розпочнеться відродження польської держави. Щоб залучити на свій бік селянство, вони висунули вимогу скасування панщини. Поляки запропонували лідерам галицьких русинів приєднатися до них. Однак надавати будь-які національно-культурні права русинам вони не збиралися, стверджуючи, що «тут немає Русі, тут є Польща».
13 квітня у Львові поляки створили свій представницький орган — Центральну раду народову, стали формувати окружні польські ради й загони національної гвардії. У відповідь на це галицькі русини 2 травня 1848 р. створили Головну руську раду. Її поява фактично заперечувала наміри поляків виступати від усього населення Галичини.
Революційна хвиля 1848 р. спричинила ліквідацію залишків кріпосницьких відносин на західноукраїнських землях. 18 березня 1848 р., на третій день революції, угорський сейм прийняв закон про скасування панщини й надання у власність селян третини оброблюваної землі. Дія цього закону поширювалася на Закарпаття, що перебувало під владою Угорщини.
У Східній Галичині про скасування панщини й надання селянам права власності на землю, яку вони обробляли, було оголошено 22 квітня. Улітку 1848 р., коли селянські заворушення охопили Буковину, австрійська влада рішенням від 9 серпня поширила на ці землі дію законів, прийнятих стосовно селян Галичини.
Унаслідок аграрної реформи 1848 р. було ліквідовано залишки старих зв’язків між селянами й землевласниками. Панщину було скасовано, селяни стали власниками землі. Відтепер вільний селянин почав відігравати помітну роль у суспільно-політичному житті.
Революція — докорінні зміни в розвитку яких-небудь явищ природи, суспі
Полноценное лингвистическое открытие Индии произошло только во второй половине XVIII века. Именно открытие санскрита положило начало сравнительно-историческому языкознанию и исторической лингвистике. Изучение санскрита выявило сходство между ним, латынью и древнегреческим, что натолкнуло лингвистов на мысль об их древнем родстве.
Огромный вклад в изучение санскрита в России внесла Вера Александровна Кочергина. Она составила «Санкритско-русский словарь» и написала «Учебник санскрита». Если вы хотите учить санскрит, то без трудов Кочергиной вам не обойтись.
В данный момент сейчас его каждый может изучать с интернета или репетиторов.