Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
П. Н. Ткачев пропагандировал заговорщическое и террористическое направление. Идеи в чем-то сходились с Лавровым, он так же полагал, что крестьянство не достаточно образованно, чтобы соединится с интеллигенцией в едином порыве революции. За короткие сроки поднять крестьянство на сознательное движение к освобождению невозможно. Идея Ткачева заключалась в следующем - революцию должна провести интеллигенция, захватив тем самым власть и с верху проводить необходимые реформы и преобразования. Он считал, что связь между монархом и народом утеряна, и достаточно свергнуть верховную власть, для решения всех проблем. Отличало Ткачева от Лаврова то, что он на первое место ставил экономический переворот, а Ткачев политический. Ткачев считал, что итогом революции будет установление диктатуры заговорщического меньшинства, а не диктатура революционного класса. У этого образованного во всех аспектах меньшинства были преимущества перед трудящимся классом. Таким образом, революционная концепция Ткачева сводится к следующему: во-первых, признание заговорщической организации революционного меньшинства; во-вторых, необходимость захвата этим меньшинством государственной власти в целях перестройки жизни на новых, социалистических началах, и, в-третьих, признание диктатуры революционного меньшинства.
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
Отличало Ткачева от Лаврова то, что он на первое место ставил экономический переворот, а Ткачев политический. Ткачев считал, что итогом революции будет установление диктатуры заговорщического меньшинства, а не диктатура революционного класса. У этого образованного во всех аспектах меньшинства были преимущества перед трудящимся классом.
Таким образом, революционная концепция Ткачева сводится к следующему: во-первых, признание заговорщической организации революционного меньшинства; во-вторых, необходимость захвата этим меньшинством государственной власти в целях перестройки жизни на новых, социалистических началах, и, в-третьих, признание диктатуры революционного меньшинства.