Основные направления деятельности во внешней политике:
1. Действия по защите интересов России в Иране, Туркмении и на Балканах
2. Сближение России с Францией. Оформление русско-французского военно-политического союза (1893)
Итоги внешней политики:
7. Проведение Россией миротворческой политики (Император Александр III – «царь-миротворец»). Усиление авторитета России в решении европейских дел.
8. Ухудшение традиционно доверительных отношений между Россией и Германией и начало переориентации внешней политики страны на англо-саксонские державы Европы.
• Створення Державної ради як головного знаряддя централізації країни та посилення адміністративного контролю.
• Реформа провінційного управління (зміцнення залежності від центру, боротьба з хабарництвом і беззаконням на місцях).
Військова справа
• Служба в армії стала довічною.
• Запроваджувався поділ країни на військові округи.
• Військовий набір проводився за мобілізаційними списками у військових округах.
• Для підготовки командного складу армії було засновано військову академію.
• Кількісний склад армії було збільшено зі 108 тис. до 278 тис. вояків.
Фінансова система
• Створення Придворної палати – спеціального відомства, якому були підпорядковані всі фінансові установи в державі.
• Проведення першого загального перепису населення і землеволодінь в австрійській монархії Габсбурґів із метою встановлення кількості платників податків та їх класифікація.
• Прийняття закону про запровадження загального прибуткового податку. Залучення до сплати податків привілейованих станів – дворянства і духовенства.
• Ліквідація внутрішніх мит та митних кордонів, зменшення розмірів мита на ввезення сировини, збільшення – на предмети розкоші й промислові вироби.
Промисловість
• Здійснення політики протекціонізму.
• Звільнення новостворюваних промислових підприємств від сплати податків на десять років.
• Заборона вивозу за кордон сировини, необхідної для вітчизняних товаровиробників.
Сільське господарство
1766 р. – для Чехії було видано указ про надання селянам права викупу у власність їхніх наділів, пізніше поширений на інші провінції держави.
1771 р. – створено спеціальну комісію для вивчення стосунків між селянами і поміщиками, урегулювання і зменшення селянських повинностей.
1774–1775 рр. – для різних провінцій держави було видано «патенти про панщину», які обмежували її трьома днями на тиждень, визначали б викупу повинностей або заміни натуральних повинностей грошима.
Законодавство і судочинство
1749 р. – розпочато відокремлення судової влади від адміністративної.
1752 р. – створено окреме відомство, яке стало вищою судовою інстанцією в монархії австрійських Габсбурґів.
1753 р. – розпочато створення загального цивільного зводу законів, який мав замінити місцеве звичаєве право (набув чинності з 1768 р. і дістав назву «Терезіанський кодекс»).
• Видано кодекс судочинства, закладено основи торгового і вексельного права.
1768 р. – видано новий звід законів карного права («Терезіанська Немезіда»). Суттєво скоротилося застосування тортур, а з 1776 р. їх було взагалі заборонено. Для того щоб не утримувати злочинців за рахунок держави, в’язниці перетворювали на ткацькі підприємства.
Релігія і церква
• Залишаючись ревною католичкою, Марія Терезія обмежила вплив католицької церкви на суспільне життя.
• Замість церковної було запроваджено державну цензуру.
• Університети було звільнено від впливу єзуїтів.
Освіта
• В австрійській монархії Габсбурґів (одній із перших у світі) розпочалося створення державної системи освіти. Кількість безкоштовних початкових шкіл для простого народу із навчанням рідною мовою досягла шести тисяч.
• Створювалися університети, вищі школи малювання, живопису та архітектури, гірнича і торговельна академії у Відні тощо.
• Реформувалися гімназії, засновувалися спеціальні технічні та сільськогосподарські училища, ремісничі та технічні школи.
• У Празі та Інсбруці було засновано публічні бібліотеки, у Відні та Граці – обсерваторії.
Объяснение:
Основные направления деятельности во внешней политике:
1. Действия по защите интересов России в Иране, Туркмении и на Балканах
2. Сближение России с Францией. Оформление русско-французского военно-политического союза (1893)
Итоги внешней политики:
7. Проведение Россией миротворческой политики (Император Александр III – «царь-миротворец»). Усиление авторитета России в решении европейских дел.
8. Ухудшение традиционно доверительных отношений между Россией и Германией и начало переориентации внешней политики страны на англо-саксонские державы Европы.
Державне управління
• Створення Державної ради як головного знаряддя централізації країни та посилення адміністративного контролю.
• Реформа провінційного управління (зміцнення залежності від центру, боротьба з хабарництвом і беззаконням на місцях).
Військова справа
• Служба в армії стала довічною.
• Запроваджувався поділ країни на військові округи.
• Військовий набір проводився за мобілізаційними списками у військових округах.
• Для підготовки командного складу армії було засновано військову академію.
• Кількісний склад армії було збільшено зі 108 тис. до 278 тис. вояків.
Фінансова система
• Створення Придворної палати – спеціального відомства, якому були підпорядковані всі фінансові установи в державі.
• Проведення першого загального перепису населення і землеволодінь в австрійській монархії Габсбурґів із метою встановлення кількості платників податків та їх класифікація.
• Прийняття закону про запровадження загального прибуткового податку. Залучення до сплати податків привілейованих станів – дворянства і духовенства.
• Ліквідація внутрішніх мит та митних кордонів, зменшення розмірів мита на ввезення сировини, збільшення – на предмети розкоші й промислові вироби.
Промисловість
• Здійснення політики протекціонізму.
• Звільнення новостворюваних промислових підприємств від сплати податків на десять років.
• Заборона вивозу за кордон сировини, необхідної для вітчизняних товаровиробників.
Сільське господарство
1766 р. – для Чехії було видано указ про надання селянам права викупу у власність їхніх наділів, пізніше поширений на інші провінції держави.
1771 р. – створено спеціальну комісію для вивчення стосунків між селянами і поміщиками, урегулювання і зменшення селянських повинностей.
1774–1775 рр. – для різних провінцій держави було видано «патенти про панщину», які обмежували її трьома днями на тиждень, визначали б викупу повинностей або заміни натуральних повинностей грошима.
Законодавство і судочинство
1749 р. – розпочато відокремлення судової влади від адміністративної.
1752 р. – створено окреме відомство, яке стало вищою судовою інстанцією в монархії австрійських Габсбурґів.
1753 р. – розпочато створення загального цивільного зводу законів, який мав замінити місцеве звичаєве право (набув чинності з 1768 р. і дістав назву «Терезіанський кодекс»).
• Видано кодекс судочинства, закладено основи торгового і вексельного права.
1768 р. – видано новий звід законів карного права («Терезіанська Немезіда»). Суттєво скоротилося застосування тортур, а з 1776 р. їх було взагалі заборонено. Для того щоб не утримувати злочинців за рахунок держави, в’язниці перетворювали на ткацькі підприємства.
Релігія і церква
• Залишаючись ревною католичкою, Марія Терезія обмежила вплив католицької церкви на суспільне життя.
• Замість церковної було запроваджено державну цензуру.
• Університети було звільнено від впливу єзуїтів.
Освіта
• В австрійській монархії Габсбурґів (одній із перших у світі) розпочалося створення державної системи освіти. Кількість безкоштовних початкових шкіл для простого народу із навчанням рідною мовою досягла шести тисяч.
• Створювалися університети, вищі школи малювання, живопису та архітектури, гірнича і торговельна академії у Відні тощо.
• Реформувалися гімназії, засновувалися спеціальні технічні та сільськогосподарські училища, ремісничі та технічні школи.
• У Празі та Інсбруці було засновано публічні бібліотеки, у Відні та Граці – обсерваторії.
Объяснение: