Побут давніх римлян вивчався вченими на основі робіт письменників, філософів та інших вчених, а також на основі археологічних розкопок.
У Стародавньому Римі був поділ на багатих і бідних. Житло, одяг, їжа, освіта були знаком суспільного становища. За ним судили про власника – його положення в суспільстві, культуру.
Бідні селяни Стародавнього Риму жили в хатинах, збудованих з дерева і соломи.
Житла багатих аристократів – це просторі будинки або навіть палаци з садами (вілли), штучними водоймами і пагорбами, водоспадами і терасами. Будинок ділився на гостьові і призначені для приватного життя частини. У центрі будинку було відкрите приміщення – атрій. Посередині атрія був басейн, в центрі якого була статуя. Басейн оточували колони. У даху над ним робився отвір, щоб через нього проникало світло. Стіни багатьох будинків прикрашалися розписами, підлога – мозаїкою
Основний раціон римлян того часу складали каші, хліб, маслини, оливкова олія, сир, варені овочі та фрукти. М’ясо було розкішшю для бідних, їли його тільки у свята. Римляни їли 3 рази в день. Рано вранці – перший сніданок, близько полудня – другий, ближче до вечора – обід.
Обід багатих людей складався з закуски, власне обіду і десерту. Закуска складалася з яєць, пікантно приготованих овочів і взагалі страв, що збуджують апетит. Обід включав кілька страв і десерт – печиво, сир, фрукти (обов’язково яблука). Тому про повний обід римляни говорили: «від яйця до яблук».
К экономическим противоречиям относились пошлины в России на промышленные товары, в Германии – на сельскохозяйственную продукцию.
Противоречия на Балканах касались решений Берлинского конгресса, включая передачу Австро-Венгрии Боснии и Герцоговины. Далее противоречия были между Россией и Австро-Венгрией, которую Германия периодически поддерживали. Главное из них – престол Болгарии, на котором вначале утвердился родственник жены Александра II Александр Баттенбург, но после переворота 1886 года оказался австрийский офицер Фердинанд Кобург. Также возникли противоречия по поводу объединения Болгарии, что вызвало Сербо-болгарскую войну 14-28 ноября 1885 года, в ходе которой за спинами Сербии и Болгарии стояли соответственно Австро-Венгрия и Россия
Побут давніх римлян вивчався вченими на основі робіт письменників, філософів та інших вчених, а також на основі археологічних розкопок.
У Стародавньому Римі був поділ на багатих і бідних. Житло, одяг, їжа, освіта були знаком суспільного становища. За ним судили про власника – його положення в суспільстві, культуру.
Бідні селяни Стародавнього Риму жили в хатинах, збудованих з дерева і соломи.
Житла багатих аристократів – це просторі будинки або навіть палаци з садами (вілли), штучними водоймами і пагорбами, водоспадами і терасами. Будинок ділився на гостьові і призначені для приватного життя частини. У центрі будинку було відкрите приміщення – атрій. Посередині атрія був басейн, в центрі якого була статуя. Басейн оточували колони. У даху над ним робився отвір, щоб через нього проникало світло. Стіни багатьох будинків прикрашалися розписами, підлога – мозаїкою
Основний раціон римлян того часу складали каші, хліб, маслини, оливкова олія, сир, варені овочі та фрукти. М’ясо було розкішшю для бідних, їли його тільки у свята. Римляни їли 3 рази в день. Рано вранці – перший сніданок, близько полудня – другий, ближче до вечора – обід.
Обід багатих людей складався з закуски, власне обіду і десерту. Закуска складалася з яєць, пікантно приготованих овочів і взагалі страв, що збуджують апетит. Обід включав кілька страв і десерт – печиво, сир, фрукти (обов’язково яблука). Тому про повний обід римляни говорили: «від яйця до яблук».
К экономическим противоречиям относились пошлины в России на промышленные товары, в Германии – на сельскохозяйственную продукцию.
Противоречия на Балканах касались решений Берлинского конгресса, включая передачу Австро-Венгрии Боснии и Герцоговины. Далее противоречия были между Россией и Австро-Венгрией, которую Германия периодически поддерживали. Главное из них – престол Болгарии, на котором вначале утвердился родственник жены Александра II Александр Баттенбург, но после переворота 1886 года оказался австрийский офицер Фердинанд Кобург. Также возникли противоречия по поводу объединения Болгарии, что вызвало Сербо-болгарскую войну 14-28 ноября 1885 года, в ходе которой за спинами Сербии и Болгарии стояли соответственно Австро-Венгрия и Россия