В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
AmitJK
AmitJK
01.02.2023 19:42 •  История

Узагальнення й тематичне оцінювання «Провідні держави світу в міжвоєнний період» 1 рівень Дайте короткі відповіді на питання.
1. Як змінився статус Великобританії після Першої світової війни?
2. Як змінився статус США після Першої світової війни?
3. Назвіть причини світової економічної кризи 1929–1933 рр.
4. Яким чином економічну кризу намагались подолати Німеччина та Італія?
5. Охарактеризуйте ідейні засади та соціальну базу італійського фашизму.
6. Які зміни відбувалися в Росії в міжвоєнний період? Охарактеризуйте зміни в політичному
курсі більшовиків у 20–30-ті роки.Чому, на вашу думку, вони відбувалися?
2 рівень
Прочитайте документ. Про що йдеться в уривку?
Пакт Бріана–Келлоґа
Париж, 27 серпня 1928 р.
Стаття 1. Високі Договірні Сторони урочисто оголошують від імені сво-
їх народів, що вони засуджують засіб використання війни для врегулювання
міжнародних конфліктів і відмовляються у своїх взаємовідносинах від війни
як знаряддя національної політики.
Стаття 2. Високі Договірні Сторони визнають, що врегулювання або
розв’язання всіх розбіжностей чи конфліктів, які можуть виникнути між ни-
ми, незалежно від характеру їхнього походження, має здійснюватися лише
мирними засобами.
Стаття 3. Ця угода буде ратифікована Високими Договірними Сторонами…
згідно з конституціями цих країн, і вона набере чинності у відносинах між ни-
ми, щойно всі документи про ратифікацію буде депоновано у Вашингтоні. Ця
угода, щойно вона набуде чинності, як це передбачено в попередньому абзаці,
залишиться відкритою так довго, скільки буде треба для приєднання до неї ін-
ших держав світу…
3 рівень
Робота з поняттями. Дайте визначення.
Дайте визначення понять і термінів: «Листопадова революція», «Веймар-
ська республіка», «проспериті», «Велика депресія», «Новий курс», «На-
родний фронт», «тоталітаризм», «фашизм», «корпоративна система», «на-
цизм», «антисемітизм».
4 рівень
Робота з історичними джерелами
. Опрацюйте тексти і дайте відповідь на запитання.
1. Які завдання сталять керівні кола перед молоддю?
2. Чи відрізняється кінцева мета урядів Німеччини та СРСР?
3. Як почувалася особистість у тоталітарному суспільстві?
З висловлювань А. Гітлера
У кого в руках молодь, у того в руках і майбутнє. Я розпочинаю з молоді.
Ми, ті, хто старі, — відпрацьований матеріал. Ми прогнили до самих кісток.
Але моя чудова молодь! Чи є будь-де у світі ще така прекрасна молодь? По-
гляньте на цих юнаків і підлітків! Який матеріал! З ними я зможу створити но-
вий світ! Це — героїчне покоління молоді, з якої вийде творець, людина-бог…
Усяка освіта в національній державі має бути спрямована передусім не на те,
щоб набивати учня нікчемними знаннями, а на створення здорового тіла… Мо-
зок молоді не слід заповнювати науковими знаннями… Нова молодь, подібно

до тієї, що була в Давній Спарті, має бути мужньою і сильною. Ідеальна держа-
ва повинна базуватися на двох основних освітніх ідеях. По-перше, треба запа-
лити вогонь у серці молоді і впровадити в її розум поняття раси. По-друге, ні-
мецька молодь має бути готовою до війни, навченою або перемогти, або вмер-
ти. Кінцева мета освіти — сформувати громадян, які усвідомлюватимуть славу
країни й будуть фанатично віддані національній ідеї.
Нові завдання перед суспільствознавчими науками (1931 р.)
1) Дати молоді знання і вміння виробити в собі комуністичні погляди;
2) сформувати вміння правильно осмислювати основні явища сучасного
життя, класової боротьби, міжнародного революційного руху;
3) з’ясувати, у чому полягає правильний шлях будівника соціалізму
в СРСР; у чому значення диктатури пролетаріату;
4) виховувати інтернаціоналіста, дати пролетарське розуміння національ-
ного питання, озброїти учня на вирішальну боротьбу з націоналізмом;
5) виховувати войовничих атеїстів;
6) дати розуміння генеральної лінії партії і необхідності боротьби з ухилами;
7) виховувати уміння й класову свідомість до праці.

Показать ответ
Ответ:
dksusjehdh
dksusjehdh
19.02.2023 18:51
2. процесс практического осуществления и воплощения в жизнь правовых предписаний и норм, изложенных в тексте Манифест Павла 1 от 5 апреля 1797 года.
3. 1493 Иван 3 принял титул "Государя Всея Руси", который являлся символом создание единого  Московского государства
4. Битва на реке Шелони. Шело́нская би́тва произошла 14 июля 1471 на левом берегу реки Шелони (в районе деревень Скирино / Велебицы Солецкого района Новгородской области) между московскими войсками во главе с воеводой Даниилом Холмским и новгородским ополчением под командованием сына Марфы Посадницы — Дмитрия Борецкого.
5.  В прямой связи с голодом стоит восстание Хлопка в 1603 г. Оно охватило центральные районы государства. Восставшие крестьяне и холопы расправлялись со своими господами. Карательные отряды, посылаемые Борисом Годуновым, терпели поражения. Восстание приближалось к Москве, в которой начались выступления городских низов против богатой верхушки населения.
0,0(0 оценок)
Ответ:
Деп567
Деп567
01.01.2023 14:53
Военное обозрение

История

Казаки в Гражданскую войну. Часть I. 1918 год. Зарождение белого движения

13 марта 2015

Причины, почему казаки всех казачьих областей в основной своей массе отвергли разрушительные идеи большевизма и вступили против них в открытую борьбу, причём совершенно в неравных условиях, не вполне ясны до сих пор и составляют загадку для многих историков. Ведь казаки в бытовом отношении были такие же земледельцы, как и 75% русского населения, несли те же государственные тяготы, если не больше, и находились под тем же административным контролем государства. С началом революции, наступившей после отречения государя, казаки внутри областей и во фронтовых частях переживали различные психологические стадии. Во время февральского мятежного движения в Петрограде казаки заняли нейтральную позицию и оставались сторонними зрителями развёртывавшихся событий. Казаки видели, что при наличии значительных вооружённых сил в Петрограде правительство не только не пользуется ими, но и строго запрещает применение их против мятежников. Во время предыдущего мятежа в 1905-1906 годах, казачьи войска были основной вооружённой силой, восстановившей порядок в стране, в результате в общественном мнении заслужили презрительное звание «нагаечников» и «царских сатрапов и опричников». Поэтому в поднявшемся в столице России мятеже казаки были инертны и предоставили правительству решать вопрос о наведении порядка силами других войск.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота