Узагальнення й тематичне оцінювання «Провідні держави світу в міжвоєнний період» 1 рівень Дайте короткі відповіді на питання.
1. Як змінився статус Великобританії після Першої світової війни?
2. Як змінився статус США після Першої світової війни?
3. Назвіть причини світової економічної кризи 1929–1933 рр.
4. Яким чином економічну кризу намагались подолати Німеччина та Італія?
5. Охарактеризуйте ідейні засади та соціальну базу італійського фашизму.
6. Які зміни відбувалися в Росії в міжвоєнний період? Охарактеризуйте зміни в політичному
курсі більшовиків у 20–30-ті роки.Чому, на вашу думку, вони відбувалися?
2 рівень
Прочитайте документ. Про що йдеться в уривку?
Пакт Бріана–Келлоґа
Париж, 27 серпня 1928 р.
Стаття 1. Високі Договірні Сторони урочисто оголошують від імені сво-
їх народів, що вони засуджують засіб використання війни для врегулювання
міжнародних конфліктів і відмовляються у своїх взаємовідносинах від війни
як знаряддя національної політики.
Стаття 2. Високі Договірні Сторони визнають, що врегулювання або
розв’язання всіх розбіжностей чи конфліктів, які можуть виникнути між ни-
ми, незалежно від характеру їхнього походження, має здійснюватися лише
мирними засобами.
Стаття 3. Ця угода буде ратифікована Високими Договірними Сторонами…
згідно з конституціями цих країн, і вона набере чинності у відносинах між ни-
ми, щойно всі документи про ратифікацію буде депоновано у Вашингтоні. Ця
угода, щойно вона набуде чинності, як це передбачено в попередньому абзаці,
залишиться відкритою так довго, скільки буде треба для приєднання до неї ін-
ших держав світу…
3 рівень
Робота з поняттями. Дайте визначення.
Дайте визначення понять і термінів: «Листопадова революція», «Веймар-
ська республіка», «проспериті», «Велика депресія», «Новий курс», «На-
родний фронт», «тоталітаризм», «фашизм», «корпоративна система», «на-
цизм», «антисемітизм».
4 рівень
Робота з історичними джерелами
. Опрацюйте тексти і дайте відповідь на запитання.
1. Які завдання сталять керівні кола перед молоддю?
2. Чи відрізняється кінцева мета урядів Німеччини та СРСР?
3. Як почувалася особистість у тоталітарному суспільстві?
З висловлювань А. Гітлера
У кого в руках молодь, у того в руках і майбутнє. Я розпочинаю з молоді.
Ми, ті, хто старі, — відпрацьований матеріал. Ми прогнили до самих кісток.
Але моя чудова молодь! Чи є будь-де у світі ще така прекрасна молодь? По-
гляньте на цих юнаків і підлітків! Який матеріал! З ними я зможу створити но-
вий світ! Це — героїчне покоління молоді, з якої вийде творець, людина-бог…
Усяка освіта в національній державі має бути спрямована передусім не на те,
щоб набивати учня нікчемними знаннями, а на створення здорового тіла… Мо-
зок молоді не слід заповнювати науковими знаннями… Нова молодь, подібно
до тієї, що була в Давній Спарті, має бути мужньою і сильною. Ідеальна держа-
ва повинна базуватися на двох основних освітніх ідеях. По-перше, треба запа-
лити вогонь у серці молоді і впровадити в її розум поняття раси. По-друге, ні-
мецька молодь має бути готовою до війни, навченою або перемогти, або вмер-
ти. Кінцева мета освіти — сформувати громадян, які усвідомлюватимуть славу
країни й будуть фанатично віддані національній ідеї.
Нові завдання перед суспільствознавчими науками (1931 р.)
1) Дати молоді знання і вміння виробити в собі комуністичні погляди;
2) сформувати вміння правильно осмислювати основні явища сучасного
життя, класової боротьби, міжнародного революційного руху;
3) з’ясувати, у чому полягає правильний шлях будівника соціалізму
в СРСР; у чому значення диктатури пролетаріату;
4) виховувати інтернаціоналіста, дати пролетарське розуміння національ-
ного питання, озброїти учня на вирішальну боротьбу з націоналізмом;
5) виховувати войовничих атеїстів;
6) дати розуміння генеральної лінії партії і необхідності боротьби з ухилами;
7) виховувати уміння й класову свідомість до праці.
Ревностно охраняя свои привилегии, аристократия не могла допустить, чтобы буржуа, не говоря уже о крестьянах, одевались так же, как и благородное сословие в шелка и дорогие кружева. В Англии времен королевы Елизаветы (вторая половина XVI века) не раз принимались законы, ограничивавшие модные нововведения в одежде для каждого сословия. Впрочем, желание подняться по социальной лестнице толкало не только буржуа, но и крестьян, на «узурпацию» в области одежды.
Например, в 1696 году священник из Рюмежи (Фландрия) записал в дневнике следующее: «Молодые люди в шляпах с золотым и серебряным галуном и соответствующих этому нарядах; девушки с прическами в фут высотой и в подобающих этим прическам туалетах... С неслыханной наглостью посещают они каждое воскресенье кабачок». Возмущенный священник вел речь о зажиточных крестьянах, которые шли на большие жертвы ради того, чтобы выглядеть как богатые горожане.
Людовик XIV
В Новое время изменения коснулись не только одежды. Постепенно идеал мужчины-рыцаря потерял свою актуальность. Теперь от мужчины ожидалось проявление не столько физической силы, сколько изящества, утонченности и скрупулезного следования моде. А поскольку с XVII века Франция превратилась в законодательницу европейской моды, оттеснив итальянские княжества, не удивительно, что французский король Людовик XIV стал эталоном мужской красоты.
Высокий рост, длинные светлые волосы, правильные черты лица – вот тот идеал внешней привлекательности, на который равнялась знать Западной Европы. Кроме того, Людовик XIV слыл прекрасным танцором, охотником, наездником и сердцеедом. Также большое значение он придавал одежде, становясь порой законодателем моды.
Женский идеал красоты тоже изменился. Анемичные средневековые барышни, равно как и полнотелые красавицы Ренессанса, вышли из моды. В Новое время светская дама должна была быть величественной, но в то же время жеманной. Так же, как и у мужчин, приветствовался высокий рост, длинные пышные волосы, развитые формы (плечи, грудь, бедра) при тонкой талии. Чтобы добиться этого, талию туго затягивали корсетом порой до 40 см в обхвате.
Ткани и крой
Само собой разумеется, все эти метаморфозы не могли не коснуться одежды, которая в Новое время играла огромную роль в выражении идеала красоты. Тому немало возросшее разнообразие шерстяных и шелковых тканей: тафта, парча, камелот, сукно, ратин, атлас, муар – всего лишь некоторые из них. Под влиянием зародившегося в конце XVI века стиля барокко изменилась орнаментация тканей: завитки, причудливые цветы, ромбовидная сетка, стилизованные букеты. В конце XVII века в моду входят клетчатые и полосатые ткани.
Декоративная отделка как мужской, так и женской одежды Нового времени изобилует лентами, гипюром, кружевами, золотыми и серебряными нитями. Следить за новыми веяниями в области костюма модные листки, где, кроме детального рисунка, были также указания на то, в какой сезон, из какой ткани и какого цвета лучше всего шить платья и костюмы. С выходом в 1679 году первого номера иллюстрированного издания «Меркуре галант», тенденции французской придворной моды быстро распространялись по всей Европе.
Анна Австрийская
Женская одежда Нового времени напоминала два соединенных вершинами треугольника в области талии. Такая конструкция платья была неслучайна, если вспомнить, что в основе идеала женской красоты лежала осиная талия дамы. Широкие балонообразные рукава на жесткой прокладке, подложные валики по линии бедер, а также металлический каркас, расширяющийся книзу платья, все это зрительному сужению и без того затянутой в корсет талии.
Однако сложным кроем отличался не только женский, но и мужской костюм. Он изобиловал вертикальными разрезными линиями, создающими прилегающий силуэт. Большое значение играли плащ и шляпа, причем, кроме фасона и материала, щеголи с не меньшим азартом следили за манерой их ношения. Возможно, самым знакомым для нас является короткий мушкетерский плащ. Многочисленные пуговицы (до 150!) по боковым швам и рукавам позволяли превращать плащ мушкетера в короткую пелерину или одежду с длинными рукавами.
Разумеется, в каждой европейской стране существовали свои особенности костюма и все же диктат Франции в области одежды в Новое время был неоспоримым.