Глухівські статті, які складалися з 27 пунктів, починалися з того, що мали бути збережені "права й вольності", підтверджені за Б. Хмельницьким. Царські воєводи залишалися, крім Києва, ще в Чернігові, Ніжині, Переяславі й Острі, але вони не мали права втручатися у справи місцевого населення; суди над обвинуваченими росіянами мали відбуватися за участі українців. Заборонялися постої російського війська в козацьких дворах, дано амністію полоненим росіянами українцям, які зуміли втекти на рідну землю, та ін. Збір податків до царського скарбу здійснювала гетьманська адміністрація. З цих доходів утримувалася старшина та 30-тисячне реєстрове військо. Крім того, гетьманові надавалося право утримувати наймане військо (1000 чол.), т. зв. компанійців, для несення охоронної служби і приборкання розрухи. Одночасно було заборонено перехід селян у козаки.
За Московськими статтями:
українські міста й землі переходили під безпосередню владу московського царя;
гетьманському урядові заборонялося вступати в дипломатичні зносини з іноземними державами;
обмежувалося право вільного обрання гетьмана: відтепер вибори мали відбуватися лише з дозволу царя й у присутності московських послів;
збільшувалася кількість московських військ в Україні, причому український уряд зобов'язувався безкоштовно постачати їм харчі;
військові гарнізони розміщувалися тепер, крім головних полкових міст, ще й у Полтаві, Кременчуці, Новгороді-Сіверському, Каневі й навіть на Запоріжжі (у фортеці Кодак);
збирання податків з українського населення (за винятком козаків) покладалося на московських воєвод і всі збори мали йти до царської скарбниці;
українська церква підпорядковувалася московському патріархові;
фактично лише козацький стан зберігав свої автономні права;
заборонялося використання в Гетьманщині фальшивих грошей, якими насильно розплачувалися на українських землях московські військові;
поверталися королівські грамоти на магдебурзьке право українським містам (забрані за наказом царя), зокрема Києву, Переяславу, Ніжину, Каневу, Чернігову, Почепу, Гадячу, Стародубу, Остру та ін.
Объяснение:Московські статті викликали величезне обурення серед усіх верств українського населення, вони стали головною причиною антимосковського повстання в Гетьманщині, а згодом і загибелі самого гетьмана І. Брюховецького.
Перекрытием служат крестообразно расположенные цилиндрические своды,. 4 Крестово-купольные храмы Древней Руси; 5 Примечания; 6 Ссылки. под которым стоял каменный столб-башня — место аскетического подвига преп.. в Майа-фаркине в Малой Азии, а также монастырские церкви Египта. Многие крупные французские храмы построены из каменных блоков, которые были. В Древнем Египте кукурузы не было, а самым распространенным. каменных плит имели своими предшественниками перекрытия из досок, скорее. выкрашенные в красный цвет и напоминающие древесные столбы… 24 апр 2012. Урок в 5 классе по истории «Тайны Древнего Египта». Опубликовано… Каменный столб, поддерживающий перекрытие в храме.Одно из. 13 фев 2013. В каком месяце по нашему календарю поля в Древнем Египте… Каменный столб, поддерживающий перекрытие в храме (колонна). 5. относятся культовые здания — храмы и гробницы.. для вертикальных частей здания (стен и столбов), поддерживающих… а) кирпичные столбы;. каменный саркофаг эпохи Древнего царства, воспроизводящий фасад дома.. Из камыша также делались на павильонах легкие и очень упругие перекрытия. 1 Конструктивная работа; 2 Эволюция сводчатых перекрытий. в Древнем мире — в архитектуре Древнего Египта и Древней Греции.. храма. Видны остатки арок цилиндрических сводов, опирающиеся на массивные столбы. плафон (изначально — любая гладкая поверхность плит в каменной кладке).
Глухівські статті, які складалися з 27 пунктів, починалися з того, що мали бути збережені "права й вольності", підтверджені за Б. Хмельницьким. Царські воєводи залишалися, крім Києва, ще в Чернігові, Ніжині, Переяславі й Острі, але вони не мали права втручатися у справи місцевого населення; суди над обвинуваченими росіянами мали відбуватися за участі українців. Заборонялися постої російського війська в козацьких дворах, дано амністію полоненим росіянами українцям, які зуміли втекти на рідну землю, та ін. Збір податків до царського скарбу здійснювала гетьманська адміністрація. З цих доходів утримувалася старшина та 30-тисячне реєстрове військо. Крім того, гетьманові надавалося право утримувати наймане військо (1000 чол.), т. зв. компанійців, для несення охоронної служби і приборкання розрухи. Одночасно було заборонено перехід селян у козаки.
За Московськими статтями:
українські міста й землі переходили під безпосередню владу московського царя;
гетьманському урядові заборонялося вступати в дипломатичні зносини з іноземними державами;
обмежувалося право вільного обрання гетьмана: відтепер вибори мали відбуватися лише з дозволу царя й у присутності московських послів;
збільшувалася кількість московських військ в Україні, причому український уряд зобов'язувався безкоштовно постачати їм харчі;
військові гарнізони розміщувалися тепер, крім головних полкових міст, ще й у Полтаві, Кременчуці, Новгороді-Сіверському, Каневі й навіть на Запоріжжі (у фортеці Кодак);
збирання податків з українського населення (за винятком козаків) покладалося на московських воєвод і всі збори мали йти до царської скарбниці;
українська церква підпорядковувалася московському патріархові;
фактично лише козацький стан зберігав свої автономні права;
заборонялося використання в Гетьманщині фальшивих грошей, якими насильно розплачувалися на українських землях московські військові;
поверталися королівські грамоти на магдебурзьке право українським містам (забрані за наказом царя), зокрема Києву, Переяславу, Ніжину, Каневу, Чернігову, Почепу, Гадячу, Стародубу, Остру та ін.
Объяснение:Московські статті викликали величезне обурення серед усіх верств українського населення, вони стали головною причиною антимосковського повстання в Гетьманщині, а згодом і загибелі самого гетьмана І. Брюховецького.
http://q99.it/48VCzSo