Гай Юлій Цезар народився 13 липня 100 року до н. е. Це відомий політичний і державний діяч, видатний полководець і письменник. Діяльність цієї видатної особистості докорінно змінила політичний і культурний вигляд Європи і Середземнор’я того часу та залишила найвизначніший слід у житті багатьох наступних поколінь європейців..
Прийшов, побачив, переміг – ця фраза стала символом життєвого кредо найвидатнішою людини стародавнього риму, яка залишила настільки важливий слід у історії, що зараз видно, яку роль відіграла діяльність Гая Юлія Цезаря у формуванні Європи того часу та протягом багатьох наступних століть. Видатні якості Цезаря згодом привели його до одноосібної безмежної влади в Римській імпаріі, нажаль, саме вони і стали причиною загибелі цього видатного державного діяча. Він і насправді, усе своє життя приходив, бачив і перемагав, він завжди різнився в швидкості прийняття своїх рішень. Не випадково після перемог великого Цезаря воїни його армії високо підіймали прапори з цим красномовним девізом володаря Риму, якого по праву можна назвати однією з найвидатніших історичних осіб.
Гай Юлій Цезар як талановитий полководець відрізнявся не тільки рішучістю в своїх діях, а й обережністю. Він відрізнявся надзвичайною витривалістю, в поході завжди був попереду свого війська. Його воїни бачили свого полководця і спеку, і в холод, і в дощ і в сніг лише з непокритою головою. Цезар вмів настроїти своє військо на перемогу короткими і вдало побудованими речами. Він знав особисто усіх своїх сотників і кращих солдатів, та користувався серед них надзвичайним авторитетом та популярністю. Саме завдяки цим рисам Гай Юлій Цезар зміг досягти своєї мети, став справжнім володарем миру. А ось його прагнення до безмежної влади та намагання підкорити увесь світ стали перешкодою до виконання самих заповітних його мрій.
Т Типа этого наверно.Рим, которому предстояло объединить античный мир в одной великой империи с единой культурой, поначалу ничем не обнаруживал признаков своего будущего величия. Несмотря на то, что в доисторические времена Апеннинский полуостров был относительно плотно населен, место будущего Рима и прилегающая территория до начала 1 тыс. до н. э. пустовали. Люди не могли здесь жить и заниматься земледелием из-за вулканической активности и мощных пластов вулканического пепла, покрывавшего землю. Хотя область древнего Рима была необитаема, остальная часть полуострова не пустовала. По холмам и долинам Италии расселились вторгшиеся с севера племена. Вдоль Апеннинского хребта, тянущегося с севера на юг, осели италийские племена – умбры, сабины и самниты. Равнины к югу от реки Тибр (область Лаций) были заселены латинами. Появились здесь и другие племена – как, например, лигуры и венеты на севере полуострова, мессапы и сикулы на юге. Древний Рим Культуру более высокого уровня принесли в Италию два чужеземных народа в период до 700 до н. э. В южной Италии и Сицилии свои колонии основали греки, из-за чего эта область стала называться «Великой Грецией» . К северу от Тибра располагалась область этрусков, говоривших на весьма своеобразном языке, не укладывающемся ни в какие классификации. Владения этрусков при максимальном их распространении доходили до долины реки Пад (По) на севере и до Путеоланского (Неаполитанского) залива на юге. Сведения об их происхождении противоречивы; возможно, этруски прибыли в Италию из Малой Азии, но некоторые ученые полагают, что они являются коренным населением этих земель. Сочинение древний Рим. В древности они поддерживали тесные торговые, производственные и культурные связи с Грецией и Ближним Востоком.
Гай Юлій Цезар народився 13 липня 100 року до н. е. Це відомий політичний і державний діяч, видатний полководець і письменник. Діяльність цієї видатної особистості докорінно змінила політичний і культурний вигляд Європи і Середземнор’я того часу та залишила найвизначніший слід у житті багатьох наступних поколінь європейців..
Прийшов, побачив, переміг – ця фраза стала символом життєвого кредо найвидатнішою людини стародавнього риму, яка залишила настільки важливий слід у історії, що зараз видно, яку роль відіграла діяльність Гая Юлія Цезаря у формуванні Європи того часу та протягом багатьох наступних століть. Видатні якості Цезаря згодом привели його до одноосібної безмежної влади в Римській імпаріі, нажаль, саме вони і стали причиною загибелі цього видатного державного діяча. Він і насправді, усе своє життя приходив, бачив і перемагав, він завжди різнився в швидкості прийняття своїх рішень. Не випадково після перемог великого Цезаря воїни його армії високо підіймали прапори з цим красномовним девізом володаря Риму, якого по праву можна назвати однією з найвидатніших історичних осіб.
Гай Юлій Цезар як талановитий полководець відрізнявся не тільки рішучістю в своїх діях, а й обережністю. Він відрізнявся надзвичайною витривалістю, в поході завжди був попереду свого війська. Його воїни бачили свого полководця і спеку, і в холод, і в дощ і в сніг лише з непокритою головою. Цезар вмів настроїти своє військо на перемогу короткими і вдало побудованими речами. Він знав особисто усіх своїх сотників і кращих солдатів, та користувався серед них надзвичайним авторитетом та популярністю. Саме завдяки цим рисам Гай Юлій Цезар зміг досягти своєї мети, став справжнім володарем миру. А ось його прагнення до безмежної влади та намагання підкорити увесь світ стали перешкодою до виконання самих заповітних його мрій.
Типа этого наверно.Рим, которому предстояло объединить античный мир в одной великой империи с единой культурой, поначалу ничем не обнаруживал признаков своего будущего величия. Несмотря на то, что в доисторические времена Апеннинский полуостров был относительно плотно населен, место будущего Рима и прилегающая территория до начала 1 тыс. до н. э. пустовали. Люди не могли здесь жить и заниматься земледелием из-за вулканической активности и мощных пластов вулканического пепла, покрывавшего землю.
Хотя область древнего Рима была необитаема, остальная часть полуострова не пустовала. По холмам и долинам Италии расселились вторгшиеся с севера племена. Вдоль Апеннинского хребта, тянущегося с севера на юг, осели италийские племена – умбры, сабины и самниты. Равнины к югу от реки Тибр (область Лаций) были заселены латинами. Появились здесь и другие племена – как, например, лигуры и венеты на севере полуострова, мессапы и сикулы на юге. Древний Рим
Культуру более высокого уровня принесли в Италию два чужеземных народа в период до 700 до н. э. В южной Италии и Сицилии свои колонии основали греки, из-за чего эта область стала называться «Великой Грецией» . К северу от Тибра располагалась область этрусков, говоривших на весьма своеобразном языке, не укладывающемся ни в какие классификации. Владения этрусков при максимальном их распространении доходили до долины реки Пад (По) на севере и до Путеоланского (Неаполитанского) залива на юге. Сведения об их происхождении противоречивы; возможно, этруски прибыли в Италию из Малой Азии, но некоторые ученые полагают, что они являются коренным населением этих земель. Сочинение древний Рим. В древности они поддерживали тесные торговые, производственные и культурные связи с Грецией и Ближним Востоком.