Реформацію пов'язують з іменами Мартіна Лютера, Жана Кальвіна та Ульріха Цвінглі — і відповідно називають лютеранською, протестантською або євангелічною.
Передумовою до Реформації була криза папства у 14–15 ст. — західна схизма. Рух із церковного поступово переростав у суспільний через невтілені надії на церковну реформу після рішень Констанцького собору 1414–1418 років (папа Мартин V) і особливо Базельсько-Флорентійського собору 1431–1449 років (папа Євгеній IV), а також віденського конкордату 1448 року щодо Німеччини між римсько-німецьким кайзером Фрідріхом ІІІ і папою Миколаєм V.
Осада и взятие Казани — один из завоевательных походов, предпринятый Иваном Грозным в 1552 году для укрепления восточных границ и расширения территории Российского государства, который стал логическим завершением третьего Казанского похода (июнь—октябрь 1552 года) Ивана Грозного и положил конец существованию Казанского ханства как самостоятельного государства, после этого оно вошло в состав Русского государства. Осада 1552 года была пятой по счёту после целого ряда осад, предпринятых русскими войсками в 1487, 1524, 1530 и 1550 годах, и открыла России путь по Волге, создав предпосылки для последующего завоевания и Астраханского ханства.
Реформацію пов'язують з іменами Мартіна Лютера, Жана Кальвіна та Ульріха Цвінглі — і відповідно називають лютеранською, протестантською або євангелічною.
Передумовою до Реформації була криза папства у 14–15 ст. — західна схизма. Рух із церковного поступово переростав у суспільний через невтілені надії на церковну реформу після рішень Констанцького собору 1414–1418 років (папа Мартин V) і особливо Базельсько-Флорентійського собору 1431–1449 років (папа Євгеній IV), а також віденського конкордату 1448 року щодо Німеччини між римсько-німецьким кайзером Фрідріхом ІІІ і папою Миколаєм V.
Осада и взятие Казани — один из завоевательных походов, предпринятый Иваном Грозным в 1552 году для укрепления восточных границ и расширения территории Российского государства, который стал логическим завершением третьего Казанского похода (июнь—октябрь 1552 года) Ивана Грозного и положил конец существованию Казанского ханства как самостоятельного государства, после этого оно вошло в состав Русского государства. Осада 1552 года была пятой по счёту после целого ряда осад, предпринятых русскими войсками в 1487, 1524, 1530 и 1550 годах, и открыла России путь по Волге, создав предпосылки для последующего завоевания и Астраханского ханства.
Объяснение:
Вот вродебы если не правельно сори
НО ВРЕДЕБЫ ТАК