Первые сведения об археологических памятниках Казахстана принадлежат средневековым китайским, арабским, персидским историкам, географам, путешественникам. В своих трудах они упоминали увиденные ими лично или ставшие известными им по рассказам развалины и постройки, необыкновенные предметы, изображения.
В новое время важную роль в научном изучении археологических памятников Казахстана сыграли указы Петра I, предписывающие бережное отношение к древним раритетам, их описание и сбор, а также предпринятые по его инициативе мероприятия с целью изучения Сибири и прилегающих к России территорий Казахстана. В результате этих действий в 1701 г. появилась «Чертежная книга Сибири», написанная сыном тобольского боярина С. Ремезовым. В ней, наряду с географическими данными, есть сведения об археологических памятниках казахских степей.
останні роки правління Людовика XIII, який зійшов на престол 14 травня 1610 року після вбивства першого монарха з династії Бурбонів Генріха IV, він втрутився у Тридцятилітню війну проти Габсбургів, володіння котрих буквально звідусюд оточували Францію, — вони правили в Іспанії та Священній Римській імперії, котролюючи території сучасної Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Німеччини та Північної Італії. Після перших невдач, коли іспанські й імператорські війська зруйнували провінції Шампань, Бургундію та Пікардію і в 1636 році навіть загрожували Парижу, у 1640 році була отримана перемога під Аррасом, яка відкривала перспективи завоювання Фландрії.
Проте Людовик XIII не дожив кілька днів до вирішальної перемоги у битві при Рокруа — 14 травня 1643 року 41-річний король, що страждав від запалення кишечника і запущеного туберкульозу, помер в Сен-Жермен-ан-Лей. Згідно з його заповітом регентом при його 4-літньому синові стала дружина Людовика XIII, Анна Австрійська, яка правила у союзі з першим міністром кардиналом Джуліо Мазаріні. Після придушення ними у 1648 році заколоту Фронди — союзу противників абсолютизму, що об'єднував простих парижан, Паризький парламент (судову палату) і знать, котру уряд королеви-матері позбавив ряду привілеїв, — у Франції встановилась необмежена королівська влада.
Відповідь:
Пояснення:
Первые сведения об археологических памятниках Казахстана принадлежат средневековым китайским, арабским, персидским историкам, географам, путешественникам. В своих трудах они упоминали увиденные ими лично или ставшие известными им по рассказам развалины и постройки, необыкновенные предметы, изображения.
В новое время важную роль в научном изучении археологических памятников Казахстана сыграли указы Петра I, предписывающие бережное отношение к древним раритетам, их описание и сбор, а также предпринятые по его инициативе мероприятия с целью изучения Сибири и прилегающих к России территорий Казахстана. В результате этих действий в 1701 г. появилась «Чертежная книга Сибири», написанная сыном тобольского боярина С. Ремезовым. В ней, наряду с географическими данными, есть сведения об археологических памятниках казахских степей.
Відповідь:
вроде це
Пояснення:
останні роки правління Людовика XIII, який зійшов на престол 14 травня 1610 року після вбивства першого монарха з династії Бурбонів Генріха IV, він втрутився у Тридцятилітню війну проти Габсбургів, володіння котрих буквально звідусюд оточували Францію, — вони правили в Іспанії та Священній Римській імперії, котролюючи території сучасної Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Німеччини та Північної Італії. Після перших невдач, коли іспанські й імператорські війська зруйнували провінції Шампань, Бургундію та Пікардію і в 1636 році навіть загрожували Парижу, у 1640 році була отримана перемога під Аррасом, яка відкривала перспективи завоювання Фландрії.
Проте Людовик XIII не дожив кілька днів до вирішальної перемоги у битві при Рокруа — 14 травня 1643 року 41-річний король, що страждав від запалення кишечника і запущеного туберкульозу, помер в Сен-Жермен-ан-Лей. Згідно з його заповітом регентом при його 4-літньому синові стала дружина Людовика XIII, Анна Австрійська, яка правила у союзі з першим міністром кардиналом Джуліо Мазаріні. Після придушення ними у 1648 році заколоту Фронди — союзу противників абсолютизму, що об'єднував простих парижан, Паризький парламент (судову палату) і знать, котру уряд королеви-матері позбавив ряду привілеїв, — у Франції встановилась необмежена королівська влада.