Унікальність постаті Богдана Хмельницького полягає у наступному:
1) Богдан Хмельницький вміло маневрував між заможними верствами суспільства та козацькою голотою, що було особливо важливо в умовах соціальних заворушень після підписання Корсунського та Білоцерківського мирних договорів; 2) за період гетьманства Богдана Хмельницького було утворено унікальне державне утворення – Українську козацьку державу, що зупинила денаціоналізацію, окатоличення та соціально-економічні утиски українців; 3) в умовах ієрахізованого середньовіччя Богдан Хмельницький, що не мав високого титулу, спромігся легітимізувати свою владу і налагодити міжнародні відносини з рядом європейських держав. Проблемою легітимізації пояснюються походи сина Богдана Хмельницького Тимоша на Молдавію і боротьба за престол молдавського господаря; 4) значною є роль Богдана Хмельницького як військового полководця. Постать гетьмана у військовому плані зазвичай порівнюють з вождем Англійської буржуазної революції О.Кромвелем, який не знав військових поразок; 5) у результаті Національно-визвольної революції під керівництвом Богдана Хмельницького були здійснені буржуазні перетворення – ліквідовано феодальні відносини і розпочато формування козацького землеволодіння капіталістичного типу. Українська революція відноситься до ранніх буржуазних революцій і якщо б не військові втручання сусідніх держав і доба «Руїни», то Україна б стала модерною буржуазною країною поряд з Англією, Нідерландами і Францією; 6) очільник Козацької держави зупинився за крок від формування української монархічної династії, що стабілізувало б статус Козацької держави і надало б їй більшої легітимності в умовах домінування в середньовіччі монархій; 7) Богдан Хмельницький проявив неабиякі дипломатичні здібності, що дозволили Україні маневрувати на міжнароднополітичній арені в процесі протистояння з Річчю Посполитою. Для козацького ватажка угода з Московським царством була тимчасовим військово-політичним союзом, і не провина Богдана Хмельницького, що його наступники дозволили перетворити домовленості з Москвою в фактичну анексію України.
Феномен Богдана Хмельницького, який зумів здолати одну з найсильніших тогочасних держав Європи і розбудити пригноблене українство, вселяє оптимізм і сьогодні. Є надія, що, як і в середині ХVІІ століття, і сьогодні з’явиться в Україні загальнонаціональний лідер, який очолить національне відродження. Приклад Богдана Хмельницького стверджує, що таким провідником може стати кожен українець, що повірить в себе і зможе реалізувати бажання нації і потреби державності.
В VII веке до н.э. племена скифского круга, проживающие на востоке в низовьях Сырдарьи, напали на Мидию – основу будущей Персидской державы. Этими племенами были саки. В 530 году до н.э. войска Кира II были повержены в сражении с массагетами под предводительством Томарис. Персы не простили кочевников за эти оскорбительные поражения и в 520 году до н.э. Дарий I решает совершить поход на саков, чтобы окончательно сломить сопротивление кочевников.
Дарий I собрал 700 тысяч воинов против саков. Это говорит о том, что в его намерения входило не только покорение саков, но он преследовал и другие цели. Покорив саков, он ослабил бы позиции причерноморских скифов, которые без своих восточных родственников могли покориться персам. Захватив Причерноморье, Дарий мог начать успешный поход против греческих городов-государств.
В этот момент в стране саков не было единой власти. Многочисленные сакские племена боролись за территории и пастбища, постоянно нападая друг на друга. Среди них был один племенной вождь Скунха, чей сын Ширак был одним из лучших воинов среди саков. Но Ширак предпочитал вести мирный образ жизни и пасти отары овец, живя в любви и счастье со своей семьёй. Но однажды на племя Ширака напали соседние саки, которых подкупил Дарий. Во время боя погибла жена Ширака, а сам он был ранен. Он ускакал далеко в степь и там, похоронив свою любимую, оплакивал её в течении семи дней. На седьмой день он поклялся над могилой жены, что отомстит предателям сакам и персам.
Вернувшись в племя, он пришел на совет, где собрались сакские вожди Омар, Тамыр и Сакесфар. Они обсуждали план защиты. Ширак предложил свой план. Он сказал: «Сейчас мы находимся на краю безлюдной и безводной пустыни. Вслед за нами идет Дарий со своей армией. Если завлечь персов, завести их в самое сердце пустыни, то персы погибнут. Жизнь дается человеку один раз, когда-нибудь все равно наступит смерть. Так не лучше ли умереть так, чтобы о тебе помнили далекие поколения, как о человеке, отдавшем жизнь ради родной земли, ради своего народа!» Единственное о чем он попросил позаботиться – это о своих детях.
После Ширак изрезал всё своё лицо, отрезал себе уши и нос и отправился в лагерь к персам. Когда его привели к Дарию, тот спросил, почему он предает свой народ, на что Ширак ответил: «Вот, смотрите, что они со мной сделали! Я должен им отомстить! Я поведу вас окольными путями и выведу в тыл скифского войска. Так я им отомщу за издевательства надо мной!»
Персы поверили Шираку. Он сказал взять продовольствия лишь на семь дней. Ширак завёл их в безводную пустыню. Многие персы погибали в течении пути от жажды и жары. Ширак обещал им, что выведет войска к оазисам, но отряды всё шли и шли вглубь пустыни, а долгожданной воды не было. Тогда военачальник персов Ранасбат приставил меч к горлу Ширака, намереваясь его убить. Ширак воскликнул: «Вот она победа!» и упал замертво.
Персидские отряды с большими потерями вышли из пустыни. Сам царь Дарий I остался в живых, но приказал покинуть земли саков. В дальнейшем он одержал множество побед над другими народами Азии и Европы, но саки так и остались недосягаемыми для персидских стрел.
Память о Шираке и его великой преданности своему народу пронеслась через тысячелетия, и даже сегодня его воспевают в сказаниях и народных песнях среднеазиатских народов.
1) Богдан Хмельницький вміло маневрував між заможними верствами суспільства та козацькою голотою, що було особливо важливо в умовах соціальних заворушень після підписання Корсунського та Білоцерківського мирних договорів;
2) за період гетьманства Богдана Хмельницького було утворено унікальне державне утворення – Українську козацьку державу, що зупинила денаціоналізацію, окатоличення та соціально-економічні утиски українців;
3) в умовах ієрахізованого середньовіччя Богдан Хмельницький, що не мав високого титулу, спромігся легітимізувати свою владу і налагодити міжнародні відносини з рядом європейських держав. Проблемою легітимізації пояснюються походи сина Богдана Хмельницького Тимоша на Молдавію і боротьба за престол молдавського господаря;
4) значною є роль Богдана Хмельницького як військового полководця. Постать гетьмана у військовому плані зазвичай порівнюють з вождем Англійської буржуазної революції О.Кромвелем, який не знав військових поразок;
5) у результаті Національно-визвольної революції під керівництвом Богдана Хмельницького були здійснені буржуазні перетворення – ліквідовано феодальні відносини і розпочато формування козацького землеволодіння капіталістичного типу. Українська революція відноситься до ранніх буржуазних революцій і якщо б не військові втручання сусідніх держав і доба «Руїни», то Україна б стала модерною буржуазною країною поряд з Англією, Нідерландами і Францією;
6) очільник Козацької держави зупинився за крок від формування української монархічної династії, що стабілізувало б статус Козацької держави і надало б їй більшої легітимності в умовах домінування в середньовіччі монархій;
7) Богдан Хмельницький проявив неабиякі дипломатичні здібності, що дозволили Україні маневрувати на міжнароднополітичній арені в процесі протистояння з Річчю Посполитою. Для козацького ватажка угода з Московським царством була тимчасовим військово-політичним союзом, і не провина Богдана Хмельницького, що його наступники дозволили перетворити домовленості з Москвою в фактичну анексію України.
Феномен Богдана Хмельницького, який зумів здолати одну з найсильніших тогочасних держав Європи і розбудити пригноблене українство, вселяє оптимізм і сьогодні. Є надія, що, як і в середині ХVІІ століття, і сьогодні з’явиться в Україні загальнонаціональний лідер, який очолить національне відродження. Приклад Богдана Хмельницького стверджує, що таким провідником може стати кожен українець, що повірить в себе і зможе реалізувати бажання нації і потреби державності.
Объяснение:
В VII веке до н.э. племена скифского круга, проживающие на востоке в низовьях Сырдарьи, напали на Мидию – основу будущей Персидской державы. Этими племенами были саки. В 530 году до н.э. войска Кира II были повержены в сражении с массагетами под предводительством Томарис. Персы не простили кочевников за эти оскорбительные поражения и в 520 году до н.э. Дарий I решает совершить поход на саков, чтобы окончательно сломить сопротивление кочевников.
Дарий I собрал 700 тысяч воинов против саков. Это говорит о том, что в его намерения входило не только покорение саков, но он преследовал и другие цели. Покорив саков, он ослабил бы позиции причерноморских скифов, которые без своих восточных родственников могли покориться персам. Захватив Причерноморье, Дарий мог начать успешный поход против греческих городов-государств.
В этот момент в стране саков не было единой власти. Многочисленные сакские племена боролись за территории и пастбища, постоянно нападая друг на друга. Среди них был один племенной вождь Скунха, чей сын Ширак был одним из лучших воинов среди саков. Но Ширак предпочитал вести мирный образ жизни и пасти отары овец, живя в любви и счастье со своей семьёй. Но однажды на племя Ширака напали соседние саки, которых подкупил Дарий. Во время боя погибла жена Ширака, а сам он был ранен. Он ускакал далеко в степь и там, похоронив свою любимую, оплакивал её в течении семи дней. На седьмой день он поклялся над могилой жены, что отомстит предателям сакам и персам.
Вернувшись в племя, он пришел на совет, где собрались сакские вожди Омар, Тамыр и Сакесфар. Они обсуждали план защиты. Ширак предложил свой план. Он сказал: «Сейчас мы находимся на краю безлюдной и безводной пустыни. Вслед за нами идет Дарий со своей армией. Если завлечь персов, завести их в самое сердце пустыни, то персы погибнут. Жизнь дается человеку один раз, когда-нибудь все равно наступит смерть. Так не лучше ли умереть так, чтобы о тебе помнили далекие поколения, как о человеке, отдавшем жизнь ради родной земли, ради своего народа!» Единственное о чем он попросил позаботиться – это о своих детях.
После Ширак изрезал всё своё лицо, отрезал себе уши и нос и отправился в лагерь к персам. Когда его привели к Дарию, тот спросил, почему он предает свой народ, на что Ширак ответил: «Вот, смотрите, что они со мной сделали! Я должен им отомстить! Я поведу вас окольными путями и выведу в тыл скифского войска. Так я им отомщу за издевательства надо мной!»
Персы поверили Шираку. Он сказал взять продовольствия лишь на семь дней. Ширак завёл их в безводную пустыню. Многие персы погибали в течении пути от жажды и жары. Ширак обещал им, что выведет войска к оазисам, но отряды всё шли и шли вглубь пустыни, а долгожданной воды не было. Тогда военачальник персов Ранасбат приставил меч к горлу Ширака, намереваясь его убить. Ширак воскликнул: «Вот она победа!» и упал замертво.
Персидские отряды с большими потерями вышли из пустыни. Сам царь Дарий I остался в живых, но приказал покинуть земли саков. В дальнейшем он одержал множество побед над другими народами Азии и Европы, но саки так и остались недосягаемыми для персидских стрел.
Память о Шираке и его великой преданности своему народу пронеслась через тысячелетия, и даже сегодня его воспевают в сказаниях и народных песнях среднеазиатских народов.