Золота́ Орда́ (Улус Джучі, тюрк. Улу Улус — Велика Держава) — кочова держава, що існувала між 1240–1502 роками у степах Східної Європи, Західної Молдови, Центральної Азії та Західного Сибіру[3]. Виникла на базі монгольських завоювань 1220 — 1240-х років. Початково була частиною єдиної Монгольської імперії нащадків Чингісхана і називалась улусом Джучі, старшого сина Чингісхана. Назва «Золота Орда» походить від назви в московських літописах XVI століття як пам'ять про золоте шатро ханської ставки (орди). У східних літописних джерелах улус Джучі називався Дешт-і-Кипчак, Білою ордою (Ак-орда) та Синьою ордою (Кок-орда). Керувалася прямими нащадками Джучі, що носили титул ханів, а з кінця 14 століття — великих ханів на ознаку своєї суверенності. Поділялася на два найвпливовіші крила — улуси нащадків двох синів Джучі — Батия та його старшого брата Орда Іхена[3]. В процесі розпаду зі складу Золотої Орди виділилися Велика Орда, Астраханське ханство, Кримське ханство, Ногайська орда, Казанське ханство, Велике князівство Московське, Сибірське ханство, Казахське ханство, Узбецьке ханство.
1. В Средневековье для перевозок использовали гужевой транспорт. Тягловым животным чаще всего были лошади и верблюды. Использовали речной транспорт (когда льда не было) и морские корабли. Такие торговые пути существовали на Дунае, на Волге, на Дону и Днепру ("из варяг в греки"), а также на реке Луаре во Франции, по реке По в Италии и в Средиземном море.
2. Русь торговала с северной Европой (варяги, Швеция и Норвегия), с Византией, Польшей, Венгрией, Волжской Булгарией и Хазарией.
3. В IX-X веке такими были хазары, в X-XI - печенеги (до 1036 года), со второй половины XI века до начала XIII - половцы. С 1223 - монголо-татары.
Золота́ Орда́ (Улус Джучі, тюрк. Улу Улус — Велика Держава) — кочова держава, що існувала між 1240–1502 роками у степах Східної Європи, Західної Молдови, Центральної Азії та Західного Сибіру[3]. Виникла на базі монгольських завоювань 1220 — 1240-х років. Початково була частиною єдиної Монгольської імперії нащадків Чингісхана і називалась улусом Джучі, старшого сина Чингісхана. Назва «Золота Орда» походить від назви в московських літописах XVI століття як пам'ять про золоте шатро ханської ставки (орди). У східних літописних джерелах улус Джучі називався Дешт-і-Кипчак, Білою ордою (Ак-орда) та Синьою ордою (Кок-орда). Керувалася прямими нащадками Джучі, що носили титул ханів, а з кінця 14 століття — великих ханів на ознаку своєї суверенності. Поділялася на два найвпливовіші крила — улуси нащадків двох синів Джучі — Батия та його старшого брата Орда Іхена[3]. В процесі розпаду зі складу Золотої Орди виділилися Велика Орда, Астраханське ханство, Кримське ханство, Ногайська орда, Казанське ханство, Велике князівство Московське, Сибірське ханство, Казахське ханство, Узбецьке ханство.
1. В Средневековье для перевозок использовали гужевой транспорт. Тягловым животным чаще всего были лошади и верблюды. Использовали речной транспорт (когда льда не было) и морские корабли. Такие торговые пути существовали на Дунае, на Волге, на Дону и Днепру ("из варяг в греки"), а также на реке Луаре во Франции, по реке По в Италии и в Средиземном море.
2. Русь торговала с северной Европой (варяги, Швеция и Норвегия), с Византией, Польшей, Венгрией, Волжской Булгарией и Хазарией.
3. В IX-X веке такими были хазары, в X-XI - печенеги (до 1036 года), со второй половины XI века до начала XIII - половцы. С 1223 - монголо-татары.
Объяснение:
правельно это и у меня было