Володи́мир Святосла́вич (960/963 — 15 липня 1015) — великий князь київський (979—1015), князь новгородський (970—988). Хреститель Русі. Представник варязької династії Рюриковичів. Наймолодший (позашлюбний) син київського князя Святослава Ігоровича від коханки-ключниці Малуші (імовірної дочки древлянського князя Мала). Онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого. Молодший брат і наступник київського князя Ярополка Святославича. Захопив київський престол після міжусобної боротьби з братом (977—979). Приєднав до своєї держави землі в'ятичів (982), ятвягів (983), радимичів (984), білих хорватів (981). Воював проти булгарів (985), греків (988), вірменів (1000), поляків (1001), печенігів (996, 1015). Охрестив Русь 988 року. Встановив Київську митрополію Константинопольського патріархату. Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву (996). Першим із руських князів розпочав карбувати власну золоту монету. Заснував Володимир (988), Переяслав (992) та інші міста. Використовував особистий знак «тризуб», що став у ХХ столітті гербом України. Помер у Берестовському палаці за Києвом. Канонізований Католицькою і Православною церквами як рівноапостольний святий. Національний герой України. Прізвиська — Великий, Святий, Хреститель, Красне-Сонечко тощо.
Объяснение:
Докладніше: Усобиця Святославичів
Після загибелі 972 року князя Святослава князівство було поділено між його синами на три частини. Києвом керував його законний син Ярополк. Восени 976 року розгорілася міжусобна війна між Володимиром і легітимними синами Святослава, яку підняв київський воєвода Свенельд. Син воєводи Лют був убитий слугами Олега, за що той підбурив князя Ярополка піти війною проти брата. Під час бойових дій Олега вбили його ж воїни, скинувши з коня.
Володимир, рятуючись, втік до свого дядька в Швецію, де одразу ж одружився з Оловою і набрав з Добринею варязьке військо і повернувшись восени 978 року спершу до Новгорода, почав війну проти київського князя.
Володимир захопив місто Полоцьк, перебивши сім'ю варязького правителя міста Рогволода. Його дочку Рогніду, засватану за Ярополка, він насильно взяв за дружину. Рогніда, яку зґвалтували на очах у її батька і братів, стала дружиною Володимира. Таким було «узаконено» приєднання Полоцького князівства. Потім з великим варязьким військом Володимир обложив Київ, де замкнувся Ярополк. Згідно з літописом слуга Ярополка по імені Блуд, підкуплений Володимиром, залякавши заколотом киян, змусив Ярополка утекти в маленьке містечко Родня.
У Родні Володимир заманив Ярополка на переговори, де двоє варягів «підняли його мечами попід пазухи». Вагітну дружину Ярополка, колишню грецьку черницю[20], Володимир взяв у наложниці.
Коли варязьке військо, яке привів Володимир зі Швеції, стало вимагати собі за службу данину з киян, Володимир обіцяв їм, але через місяць відмовився. Частину варягів відіслав на службу в Константинополь, порадивши візантійському імператору розвести їх по різних місцях. Іншу частину варязьких найманців Володимир залишив собі для управління містами.
Залишки городища в селі Заріччя. Укріплення було збудоване за часів правління князя Володмира
За «Повісті врем'яних літ» Володимир вокняжився у Києві 980 року. Згідно з раннім «Житієм Володимира монаха Якова» («Пам'ять і похвала князю Володимиру», 2-га половина XI століття) це сталося 11 червня 6486 (978 року). Згідно з Яковом Мніхом, це сталось «въсмое» літо по смерті Святослава, тобто у 979 році (972+7). Але може бути, що «въсмое» літо насправді означає «въ смое», тобто не восьмий, а сьомий рік і справді відповідає 978 року. Що ж до літописних звісток, що Святослав княжив 28 років, Ярополк 8, а Володимир 37, то тут нічого страшного, бо з 8 років, Ярополк 2 роки був формальним співправителем батька. При додаванні 27 (літописні «28» округлені з 27) до 8 і відніманні 2 років при сумуванні результатів до 945 року (початок правління Святослава) вийде теж 978 рік. Зайняв Київський престол Володимир у віці 18-20 років.
замки изначально создавались, как средство обеспечения защиты для себя и своих близких, чтобы в случае нападения, то ли войск неприятеля, то ли просто лихих разбойников и бандитов, можно было, где укрыться и успешно отбить нападение незваных гостей.
Первые замки в истории были совсем не похожи на то, что мы подразумеваем под ними сейчас – они строились из дерева и представляли собой пространство, огражденное деревянным частоколом, и вырытым вокруг этого частокола рвом.
Прогресс не стоял на месте, и вот на смену строительству из дерева пришло строительства из камня. Первые каменные замки начали строить еще римляне, часто они возникали в местах укрепленных гарнизонов римских легионов.
В целом каждый порядочный средневековый замок должен был соответствовать таким базовым требованиям:
находится в малодоступной для неприятеля и возвышенной местности, чтобы можно было с высоты обозревать значительные расстояния и издали видеть приближение потенциального врага (за это время успеть подготовится к обороне, закрыть ворота, нагреть смолу для незваных гостей и так далее),
иметь внутри источник воды – на случай возможной длительной осады,
выполнять репрезентативные функции, то есть всячески подчеркивать богатство и власть хозяина замка, будь-то граф, барон, князь или даже король.Одной из важных деталей средневекового замка является глубокий ров, вырытый по его периметру, а перед ним – вал вытянутой земли. В идеале, когда ров опоясывает стены замка полностью, но часто это не позволяет ландшафт и форма почвы. Если почва вокруг замка скалистая, то ров или не роют вовсе, или делают его не большим задержать, лишь продвижение вражеской пехоты. Некоторые историки классифицируют виды средневековых замков, в зависимости от наличия у них рва, или наоборот его отсутствия.
Если глубокий ров таки имеет место быть, то вход в средневековый замок осуществляется через специальный подъемный мост, который обычно приводился в движение механизмами, спрятанными в здании над ним. Также в европейских замках часто встречались подъемные мосты, работающие по принципу качелей – одна их половина находилась внутри замка, другая снаружи. При нападение на замок, внутренняя часть моста поднималась, опуская внешнюю, тем самым, сбрасывая нападающих, которые успели на нее залезть, в спрятанную во рву «волчью яму». Также при закрытых воротах попасть в замок можно было через боковую калитку, которая имела также свой маленький подъемный мостик.
Ворота средневекового замка – наиболее уязвимая его часть, поэтому нападающие на замок, основные свои усилия направляли на то, чтобы первым делом выбить ворота специальным осадным тараном и ворваться в сам замок.
Сверху же надворотная башня была оборудована так зваными «смоляными носами», через которые на штурмующих ворота, лилась раскаленная смола. (К слову очень действенное средство защиты от врагов в средневековье).
Володи́мир Святосла́вич (960/963 — 15 липня 1015) — великий князь київський (979—1015), князь новгородський (970—988). Хреститель Русі. Представник варязької династії Рюриковичів. Наймолодший (позашлюбний) син київського князя Святослава Ігоровича від коханки-ключниці Малуші (імовірної дочки древлянського князя Мала). Онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого. Молодший брат і наступник київського князя Ярополка Святославича. Захопив київський престол після міжусобної боротьби з братом (977—979). Приєднав до своєї держави землі в'ятичів (982), ятвягів (983), радимичів (984), білих хорватів (981). Воював проти булгарів (985), греків (988), вірменів (1000), поляків (1001), печенігів (996, 1015). Охрестив Русь 988 року. Встановив Київську митрополію Константинопольського патріархату. Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву (996). Першим із руських князів розпочав карбувати власну золоту монету. Заснував Володимир (988), Переяслав (992) та інші міста. Використовував особистий знак «тризуб», що став у ХХ столітті гербом України. Помер у Берестовському палаці за Києвом. Канонізований Католицькою і Православною церквами як рівноапостольний святий. Національний герой України. Прізвиська — Великий, Святий, Хреститель, Красне-Сонечко тощо.
Объяснение:
Докладніше: Усобиця Святославичів
Після загибелі 972 року князя Святослава князівство було поділено між його синами на три частини. Києвом керував його законний син Ярополк. Восени 976 року розгорілася міжусобна війна між Володимиром і легітимними синами Святослава, яку підняв київський воєвода Свенельд. Син воєводи Лют був убитий слугами Олега, за що той підбурив князя Ярополка піти війною проти брата. Під час бойових дій Олега вбили його ж воїни, скинувши з коня.
Володимир, рятуючись, втік до свого дядька в Швецію, де одразу ж одружився з Оловою і набрав з Добринею варязьке військо і повернувшись восени 978 року спершу до Новгорода, почав війну проти київського князя.
Володимир захопив місто Полоцьк, перебивши сім'ю варязького правителя міста Рогволода. Його дочку Рогніду, засватану за Ярополка, він насильно взяв за дружину. Рогніда, яку зґвалтували на очах у її батька і братів, стала дружиною Володимира. Таким було «узаконено» приєднання Полоцького князівства. Потім з великим варязьким військом Володимир обложив Київ, де замкнувся Ярополк. Згідно з літописом слуга Ярополка по імені Блуд, підкуплений Володимиром, залякавши заколотом киян, змусив Ярополка утекти в маленьке містечко Родня.
У Родні Володимир заманив Ярополка на переговори, де двоє варягів «підняли його мечами попід пазухи». Вагітну дружину Ярополка, колишню грецьку черницю[20], Володимир взяв у наложниці.
Коли варязьке військо, яке привів Володимир зі Швеції, стало вимагати собі за службу данину з киян, Володимир обіцяв їм, але через місяць відмовився. Частину варягів відіслав на службу в Константинополь, порадивши візантійському імператору розвести їх по різних місцях. Іншу частину варязьких найманців Володимир залишив собі для управління містами.
Залишки городища в селі Заріччя. Укріплення було збудоване за часів правління князя Володмира
За «Повісті врем'яних літ» Володимир вокняжився у Києві 980 року. Згідно з раннім «Житієм Володимира монаха Якова» («Пам'ять і похвала князю Володимиру», 2-га половина XI століття) це сталося 11 червня 6486 (978 року). Згідно з Яковом Мніхом, це сталось «въсмое» літо по смерті Святослава, тобто у 979 році (972+7). Але може бути, що «въсмое» літо насправді означає «въ смое», тобто не восьмий, а сьомий рік і справді відповідає 978 року. Що ж до літописних звісток, що Святослав княжив 28 років, Ярополк 8, а Володимир 37, то тут нічого страшного, бо з 8 років, Ярополк 2 роки був формальним співправителем батька. При додаванні 27 (літописні «28» округлені з 27) до 8 і відніманні 2 років при сумуванні результатів до 945 року (початок правління Святослава) вийде теж 978 рік. Зайняв Київський престол Володимир у віці 18-20 років.
замки изначально создавались, как средство обеспечения защиты для себя и своих близких, чтобы в случае нападения, то ли войск неприятеля, то ли просто лихих разбойников и бандитов, можно было, где укрыться и успешно отбить нападение незваных гостей.
Первые замки в истории были совсем не похожи на то, что мы подразумеваем под ними сейчас – они строились из дерева и представляли собой пространство, огражденное деревянным частоколом, и вырытым вокруг этого частокола рвом.
Прогресс не стоял на месте, и вот на смену строительству из дерева пришло строительства из камня. Первые каменные замки начали строить еще римляне, часто они возникали в местах укрепленных гарнизонов римских легионов.
В целом каждый порядочный средневековый замок должен был соответствовать таким базовым требованиям:
находится в малодоступной для неприятеля и возвышенной местности, чтобы можно было с высоты обозревать значительные расстояния и издали видеть приближение потенциального врага (за это время успеть подготовится к обороне, закрыть ворота, нагреть смолу для незваных гостей и так далее),
иметь внутри источник воды – на случай возможной длительной осады,
выполнять репрезентативные функции, то есть всячески подчеркивать богатство и власть хозяина замка, будь-то граф, барон, князь или даже король.Одной из важных деталей средневекового замка является глубокий ров, вырытый по его периметру, а перед ним – вал вытянутой земли. В идеале, когда ров опоясывает стены замка полностью, но часто это не позволяет ландшафт и форма почвы. Если почва вокруг замка скалистая, то ров или не роют вовсе, или делают его не большим задержать, лишь продвижение вражеской пехоты. Некоторые историки классифицируют виды средневековых замков, в зависимости от наличия у них рва, или наоборот его отсутствия.
Если глубокий ров таки имеет место быть, то вход в средневековый замок осуществляется через специальный подъемный мост, который обычно приводился в движение механизмами, спрятанными в здании над ним. Также в европейских замках часто встречались подъемные мосты, работающие по принципу качелей – одна их половина находилась внутри замка, другая снаружи. При нападение на замок, внутренняя часть моста поднималась, опуская внешнюю, тем самым, сбрасывая нападающих, которые успели на нее залезть, в спрятанную во рву «волчью яму». Также при закрытых воротах попасть в замок можно было через боковую калитку, которая имела также свой маленький подъемный мостик.
Ворота средневекового замка – наиболее уязвимая его часть, поэтому нападающие на замок, основные свои усилия направляли на то, чтобы первым делом выбить ворота специальным осадным тараном и ворваться в сам замок.
Сверху же надворотная башня была оборудована так зваными «смоляными носами», через которые на штурмующих ворота, лилась раскаленная смола. (К слову очень действенное средство защиты от врагов в средневековье).
Объяснение: