Упоминаются также варианты имени — Абулай, Аблай, Абилмансур Аблай, Облай и другие, с приставкой титула в зависимости от описания времени — «султан» или «хан». В современной орфографии — Абылай, но в дореволюционной было принято написание Аблай[1].
Настоящее имя — Абильмансур. Абылаем был назван по его боевому кличу «Абылай» (в одном из сражений в единоборстве со знаменитым джунгарским военачальником Шарышем, которого он победил) в честь деда Абылай хана Каншера, прозванного «Канишер Абылай» («қанішер» в переводе с казахского — «кровопийца») за неодолимую храбрость и ярость в бою.
Его матерью некоторые считают туркменскую рабыню. В 12 лет Абылай потерял отца, убитого во время нашествия джунгарского хана Цэван Рабдана. Ещё в молодости он был прозван «Сабалак» (Сабалақ — лохматый), был аманатом в ставке джунгар, но был обменян на другого аманата — «сына казахского хана».
О юности Абылая сохранилась лишь легенда: якобы после гибели отца его раб по имени Ораз, Абылаю было тогда 13 лет и он некоторое время работал простым батраком у некоего Даулет-бая, а затем жил у родственника — бия Абулмамбета.[2][3]
Ремесла. Слов'яни від найдавніших часів знали примітивні ремесла, що служили щоденним потребам: як оброблювати дерево, шкіру, ріг, робити полотно, виробляти посуд та ін. З розвитком культури ремесла щораз удосконалювалися почасти завдяки місцевим винаходам, а головним чином під впливом культурніших сусідів. Спочатку найбільше користали ми зі Сходу, від персів і арабів, від Х в. став переважати вплив Візантії, а від XII в. все більше помітні стали впливи Заходу, головно Німеччини.
Ремесла і промисли на території України пройшли тривалий шлях розвитку. В другій половині І тис. н. е. переважала реміснича промисловість. Найпоширенішими її видами були прядіння, ткацтво, обробка шкіри, дерева і каменю. Ремісничого характеру набуло залізоробне, гончарне, ювелірне виробництво.
Залізоробне виробництво поділилося на металургійне та ковальське. Виплавка заліза була майже повсюдним заняттям, переважно в лісостеповій зоні, де болотна руда часто виходила на поверхню. Наявність великих лісових масивів
Упоминаются также варианты имени — Абулай, Аблай, Абилмансур Аблай, Облай и другие, с приставкой титула в зависимости от описания времени — «султан» или «хан». В современной орфографии — Абылай, но в дореволюционной было принято написание Аблай[1].
Настоящее имя — Абильмансур. Абылаем был назван по его боевому кличу «Абылай» (в одном из сражений в единоборстве со знаменитым джунгарским военачальником Шарышем, которого он победил) в честь деда Абылай хана Каншера, прозванного «Канишер Абылай» («қанішер» в переводе с казахского — «кровопийца») за неодолимую храбрость и ярость в бою.
Его матерью некоторые считают туркменскую рабыню. В 12 лет Абылай потерял отца, убитого во время нашествия джунгарского хана Цэван Рабдана. Ещё в молодости он был прозван «Сабалак» (Сабалақ — лохматый), был аманатом в ставке джунгар, но был обменян на другого аманата — «сына казахского хана».
О юности Абылая сохранилась лишь легенда: якобы после гибели отца его раб по имени Ораз, Абылаю было тогда 13 лет и он некоторое время работал простым батраком у некоего Даулет-бая, а затем жил у родственника — бия Абулмамбета.[2][3]
Объяснение:
Ремесла. Слов'яни від найдавніших часів знали примітивні ремесла, що служили щоденним потребам: як оброблювати дерево, шкіру, ріг, робити полотно, виробляти посуд та ін. З розвитком культури ремесла щораз удосконалювалися почасти завдяки місцевим винаходам, а головним чином під впливом культурніших сусідів. Спочатку найбільше користали ми зі Сходу, від персів і арабів, від Х в. став переважати вплив Візантії, а від XII в. все більше помітні стали впливи Заходу, головно Німеччини.
Ремесла і промисли на території України пройшли тривалий шлях розвитку. В другій половині І тис. н. е. переважала реміснича промисловість. Найпоширенішими її видами були прядіння, ткацтво, обробка шкіри, дерева і каменю. Ремісничого характеру набуло залізоробне, гончарне, ювелірне виробництво.
Залізоробне виробництво поділилося на металургійне та ковальське. Виплавка заліза була майже повсюдним заняттям, переважно в лісостеповій зоні, де болотна руда часто виходила на поверхню. Наявність великих лісових масивів