1 Мировая война получила лишь с началом 2 Мировой войны. До этого, в разных странах она именовалась по- разному : "Великая война", "Вторая Отечественная война", " Империалистическая война ". Действительно, боевые действия велись преимущественно в Европе, с незначительным привлечением территорий, расположенных на Ближнем Востоке и в Северной Африке. Действительно, главными участниками войны были Австро-Венгрия, Германия, Турция, Болгария, Россия, Сербия, Франция, Великобритания и, лишь на исходе войны, США. Но эта была первая война, где великим колониальным государствам - Франции и Великобритании, пришлось привлечь все ресурсы колоний, в том числе, и людские. В французской армии сражались подразделения из Северной и Центральной Африки, Ближнего Востока, Тихоокеанских владений Франции. В британской армии, помимо огромного индийского контингента, посильный вклад в победу вносили и выходцы из множества британских колоний, расположенных по всему миру. Успехи Германии по интернационализации конфликта были гораздо скромнее. Разве что, некую Германии оказали злейшие враги Британской империи - ирландские сепаратисты. Косвенное же участие в 1 Мировой войне приняли свыше 30 государств мира. Полагаю, исходя из вышесказанного, нынешнее наименование войны отвечает реалиям тех лет.
У грецькій ментальності гомерівського періоду чоловічий і жіночий світи були строго розведені, причому чоловічий світ займав значно вище місце, що пов’язувалось з естетичними та етичними канонами, які раніше діяли на рівні міфології, а потім були розвинуті в літературі й філософії докласичного і класичного періоду.
Жінка, не маючи громадянських прав, і в домі займала досить скромне місце. Вона зазвичай не мала права бути присутньою на сімейній трапезі (особливо якщо в домі були гості), проводячи час у спеціально відведеній їй частині будинку – гінекеї. З дому, одружена жінка, могла виходити лише у супроводі рабинь, євнухів, прикривши обличчя і голову плащем.Становище одруженої еллінки було об’єктивно підпорядкованим, а коло дозволених їй інтересів обмежувалось стінами дому (навіть не всього, а гінекеї – жіночої його частини). Їй категорично заборонялось відвідувати театральні вистави та інші громадські акції. Закони і звичаї жорстко регламентували поведінку одружених афінських жінок, практично позбавляючи їх елементарних можливостей компенсації дефіциту чоловічої ласки.
Основне завдання своєї реформи Солон вбачав у реалізації принципів “подвійної моралі”, яка дозволяла чоловікові й дошлюбні, і позашлюбні сек. контакти, а жінці – категорично забороняла.
Афінський закон про перелюбство містив наступне: “Якщо чоловік заставав дружину свою з коханцем, то він не міг більше з нею жити під страхом безчестя”.
Сек. свобода грецьких чоловіків була безмежна. Закон дозволяв чоловікові все: конкубінат, куртизанок і навіть публічні будинки, але вимагав від нього шани до дружини, поваги її домашніх і подружніх чеснот, які ставилися їй в обов’язок. Не рекомендувалось приводити в дім куртизанок: це вважалось дурним тоном. Розлучення для чоловіка було вільним. Він міг у будь-який час відіслати дружину зі свого дому. В цьому випадку він зобов’язаний був повернути їй посаг, якщо лише розлучення не було викликане зрадою дружини. У грецькому суспільстві воно було можливим через безпліддя дружини, невірність або з інших мотивів. Якщо ініціатива розлучення належала жінці, їй необхідно було звернутися до посадових осіб. В особливих випадках, справи про розлучення, розглядались у суді. Але і в цьому випадку чоловік мав більше прав, ніж жінка.
Объяснение:
Не особо много смогла сказать про права мужчин, но по-моему суть понятна
Объяснение:
1 Мировая война получила лишь с началом 2 Мировой войны. До этого, в разных странах она именовалась по- разному : "Великая война", "Вторая Отечественная война", " Империалистическая война ". Действительно, боевые действия велись преимущественно в Европе, с незначительным привлечением территорий, расположенных на Ближнем Востоке и в Северной Африке. Действительно, главными участниками войны были Австро-Венгрия, Германия, Турция, Болгария, Россия, Сербия, Франция, Великобритания и, лишь на исходе войны, США. Но эта была первая война, где великим колониальным государствам - Франции и Великобритании, пришлось привлечь все ресурсы колоний, в том числе, и людские. В французской армии сражались подразделения из Северной и Центральной Африки, Ближнего Востока, Тихоокеанских владений Франции. В британской армии, помимо огромного индийского контингента, посильный вклад в победу вносили и выходцы из множества британских колоний, расположенных по всему миру. Успехи Германии по интернационализации конфликта были гораздо скромнее. Разве что, некую Германии оказали злейшие враги Британской империи - ирландские сепаратисты. Косвенное же участие в 1 Мировой войне приняли свыше 30 государств мира. Полагаю, исходя из вышесказанного, нынешнее наименование войны отвечает реалиям тех лет.
У грецькій ментальності гомерівського періоду чоловічий і жіночий світи були строго розведені, причому чоловічий світ займав значно вище місце, що пов’язувалось з естетичними та етичними канонами, які раніше діяли на рівні міфології, а потім були розвинуті в літературі й філософії докласичного і класичного періоду.
Жінка, не маючи громадянських прав, і в домі займала досить скромне місце. Вона зазвичай не мала права бути присутньою на сімейній трапезі (особливо якщо в домі були гості), проводячи час у спеціально відведеній їй частині будинку – гінекеї. З дому, одружена жінка, могла виходити лише у супроводі рабинь, євнухів, прикривши обличчя і голову плащем.Становище одруженої еллінки було об’єктивно підпорядкованим, а коло дозволених їй інтересів обмежувалось стінами дому (навіть не всього, а гінекеї – жіночої його частини). Їй категорично заборонялось відвідувати театральні вистави та інші громадські акції. Закони і звичаї жорстко регламентували поведінку одружених афінських жінок, практично позбавляючи їх елементарних можливостей компенсації дефіциту чоловічої ласки.
Основне завдання своєї реформи Солон вбачав у реалізації принципів “подвійної моралі”, яка дозволяла чоловікові й дошлюбні, і позашлюбні сек. контакти, а жінці – категорично забороняла.
Афінський закон про перелюбство містив наступне: “Якщо чоловік заставав дружину свою з коханцем, то він не міг більше з нею жити під страхом безчестя”.
Сек. свобода грецьких чоловіків була безмежна. Закон дозволяв чоловікові все: конкубінат, куртизанок і навіть публічні будинки, але вимагав від нього шани до дружини, поваги її домашніх і подружніх чеснот, які ставилися їй в обов’язок. Не рекомендувалось приводити в дім куртизанок: це вважалось дурним тоном. Розлучення для чоловіка було вільним. Він міг у будь-який час відіслати дружину зі свого дому. В цьому випадку він зобов’язаний був повернути їй посаг, якщо лише розлучення не було викликане зрадою дружини. У грецькому суспільстві воно було можливим через безпліддя дружини, невірність або з інших мотивів. Якщо ініціатива розлучення належала жінці, їй необхідно було звернутися до посадових осіб. В особливих випадках, справи про розлучення, розглядались у суді. Але і в цьому випадку чоловік мав більше прав, ніж жінка.
Объяснение:
Не особо много смогла сказать про права мужчин, но по-моему суть понятна