В одной из песен говорится: "Под звуки флейты и трубы я понял в дальних странах: тиранов делают рабы, а не рабов тираны". О каких дальних странах идет речь? Какие события разворачивались на глазах у молодых дворянских офицеров? Какие лозунги и идеи заимствовали участники восстания в "дальних странах".
"13 декабря 1825 года"
Автор слов: Александр Дольский
ответ:Соціально-економічне становище.
Українські землі, що знаходилися під владою імперії Габсбургів, були в ній справжнім «ведмежим кутом» і поступалися за рівнем розвитку тим, що опинилися під владою Росії. Тут домінувало сільське господарство, яке за недовгий час після падіння кріпацтва та ще й в умовах іноземного панування не могло належним чином розвиватися. Безземелля, малоземелля, злидні були характерними для тодішніх підавстрійських земель України. Після падіння кріпацтва у 1848 р. становище селянської маси (селяни становили 95 % західних українців!) суттєво не поліпшилося. Майже половина придатної для обробки землі належала поміщикам, у їхніх же руках знаходилися ліси та луки. Збільшення селянського населення призводило до земельного голоду, а звідси — низький життєвий рівень (80% селян належали до бідняків), хвороби, висока смертність, вимушена еміграція...
Значною підмогою, особливо для гуцулів та лемків, були карпатські ліси. Тут досить інтенсивно розвивалася традиційна деревообробна та соледобувна промисловість. У зв'язку з прикордонним становищем краю виникла потреба і в залізниці. Так, Перемишль став однією з найбільших у Європі фортець, десятитисячна залога якої дорівнювала кількості її тогочасних мешканців у 60—70-х роках XIX ст. Тому в 1859 р. залізниця пройшла від Кракова до Перемишля, а вже через два роки звідси пролягла колія і до Львова. У 1872 р. через Перемишль був налагоджений залізничний зв'язок із Будапештом.
Объяснение:
У Стародавньому Єгипті держава виступала і як організатор робіт зі створення й підтримання іригаційної мережі, без якої було неможливим існування продуктивного землеробського господарства. Перші держави виникали в межах невеликих областей (номів), які охоплювали кілька поселень, об'єднаних навколо міського центру, де знаходилися резиденція вождя і святилище шанованого тут головного божества. На території Верхнього Єгипту в період Нового царства нараховувалося 22 таких нома, у Нижньому Єгипті – 20 номів.