В • Прочитайте уривок 1 дайте відповіді на запитання. М. ГРУШЕВСЬКИЙ ПРО ГЕТЬМАНСТВО К. РОЗУМовського
•Весною 1751 р. новий гетьман одержав вiд цариці гетьманські клейноди I гра-
моту... прибув в свою столицю... У церкві відбулося проголошення царського
підтвердження, потiм клейноди відвезено до гетьманської палати, 1 там гетьман
приймав обiдом старшину й інші чини. Українські літописцi з великою докладністю
поописували всі ці церемонil останній вiдблиск української державності, і за
ховали їх в своїх літописах як останню радісну подію українського життя перед
доконечним скасуванням української автономії.
Сам новий гетьман
був чоловік зовсім чужий Україні та XX життю. Він виріс
в Петербура, був усiм ав'язаний з петербурзьким панством. Його довіреним дорад-
ником був гр. Теплоп, бувший його учитель, чоловік хитрий 1 недобрий, україн-
ським порядком неприхильний... Оповiдали, як ще в перший об'їзд України з по-
вим гетьманом сталася пригода: в Чернігові вітер одер з Розумовського кавалерію
(орден) св. Андрiя 1 Теплов підхопив Ү; з того стара Розумиха ворожила синові
лихо вiд Теплова I радила не держати при собi Теплова... але той не послухав i вiд
того пропав.. [5]
-
1) у яких історичних умовах відбувалося обрання нового гетьмана?
2) Як ставиться автор до описаноï ним особистості?
3) Як ви вважаете, що вплинуло на відставку гетьмана: нехтування пророцтвом
Розумихи чи якісь інші обставини? Відповідь обгрунтуйте.
27 hi
1. Египтяне верили в то, что миром управляют боги. Они представляли их в виде людей с головами животных. Бога Солнца Ра считали отцом богов и людей, всего живого на Земле. Египтяне изображали Ра в виде человека с головой сокола, увенчанного солнечным диском.
2. люди верили, что при таком случае они разгневаются и навлекут бедствия на всю страну.
3. Их целью было умерщвление не только духа, но и плоти: монахи отказывались от злаков, бобов и мяса, переходили на орехи, коренья
4. Жрецы служили в храмах Египта. Людей — служителей храма приравнивали к высшему классу в древнеегипетском обществе, и такая служба неплохо оплачивалась. Жреческая должность часто передавалась по наследству.
Объяснение:
Қола дәуірі – адамзат қоғамындағы тарихи-мәдени кезең. Ол қола металлургиясының кең қанат жайып, еңбек құралдары мен қару-жарақ жасауға арналған негізгі материалға айналуымен сипатталады. Бұл кезде неолит дәуірінің мәдениеті дамып, металл игеріле бастады. Негізінен, қола дәуірі мәдениеттері осы металл кендері көп жерлерде дамыды. Мұндай өңірлерде дайындалған қола бұйымдар бірте-бірте іргелес жатқан жерлерге де тарады. А мысты энеолит дәуірінде игерген болатын. Оған қарағанда, қоланың қатты әрі берік болуы құрал-саймандардың сапасын арттырып, еңбек өнімділігін жоғарылата түсті. Қола дәуірінің хронологиялық шегі б.з.б. 4-мыңжылдықтың аяғы мен б.з.б. 1-мыңжылдықтың басын қамтиды. Ежелгі қола құралдары Оңтүстік Иран, Түркия мен Месопотамиядан табылды. Кейінірек олар Мысырға (б.з.б. 4-мыңжылдық аяғы), Үндістанға (б.з.б. 3-мыңжылдық соңы), Қытайға (б.з.б. 2-мыңжылдық ортасы) және Еуропаға, Қазақстанға (б.з.б. 2-мыңжылдық) тарады. Қола дәуірінің Америкада өз тарихы бар. Мұнда металлургия орталығы Перу мен Боливия жерінде болды. Африкадағы қола дәуірі туралы мәселе археологиялық зерттеулердің жеткіліксіздігіне байланысты әлі толық шешілмей келеді.