1132-1237 в указанные годы русь была на этапе феодальной раздробленности и княжеских междоусобиц. с 1157 по 1174 в северной руси правил князь андрей боголюбский. во время правления этого князя северо-восток руси активно развивается, строится большое количество церквей и храмов. в начале своего правления, боголюбский переносит столицу княжества из ростова во владимир. также всю жизнь он пытался сделать владимиро-суздальское княжество во всех аспектах самостоятельным, например просил у главы православной церкви сделать резиденцию митрополита во владимире. в 1174 году андрей боголюбский был убит, причиной этого был заговор бояр, которых андрей отодвинул в тень, стремясь к самовластию, и не считаясь с их мнением. последствием стало восстание населения владимира, которые разграбили боголюбский замок и многие церкви, а также начало новой усобицы за право на владимирское княжение. также, во время княжеских междоусобиц выделился еще один князь- мстислав мстиславич, по прозвищу удалой. в 1209 он овладел новгородом, и стал новгородским князем, до этого он был князем одного маленького удела в смоленском княжестве, а позже стал и галицким князем. мстислав удалой в 1223 году в объединенном войске стал участником битвы на реке калке. причиной участия в этой битве стало то, что татаро-монголы, подчинив уже большое количество народов, подошли к половецкой степи, и половцы обратились к князьям за , князья согласились, потому что разгромив половцев, татары двинулись бы на русь. последствием битвы на калке был полный разгром войска татарами. в целом, этот период был не совсем благоприятным для руси. княжеские междоусобные войны повлекли много человеческих жертв, из-за вражды князей, подвластные им княжества тоже теряли связи, особенно , авторитет руси на международной арене снижался.
У 17 столітті математика розвивалася на високому рівні, про що свідчить значна кількість математичних рукописів того періоду. Переважна більшість цих рукописів були навчальними підручниками з математики. Якість підручників з арифметики булла відповідною якості сучасних європейських прототипів. Геометрія зазвичай була включена до арифметичних рукописів та декількох практичних посібників, що надають інформацію для вирішення практичних завдань. Тільки два рукописи того періоду були повністю присвячені геометрії.
При правлінні Петра І було встановлене домінуюче положення математики в кожній світській школі. Петро I був достатньо компетентним, аби оцінити роль математики у військово-технічній освіті. У 1701 році почали відкриватися математично-навігаційні та артилерійські школи. Там викладалися: арифметика, алгебра, геометрія, площина та сферична тригонометрія. Цікавим є те, що там викладав Л. Ф. Магницький – відомий автор «Арифметики». Завдяки своїй широті, ця книга функціонувала як енциклопедія математичних знань того часу.
У 1714 році, у провінційних містах спільно з великими монастирями відкриваються перші арифметичні школи. Освіта там була безкоштовна, але після закінчення навчання, перед тим, як видавати сертифікат, вчитель мав право збирати рубль за кожного учня.
Академічну математичну освіту запровадив Леонард Ейлер через Академію наук та формування математико-методичної школи. Перші російські академіки-математики С. К. Котельников, С. Й. Румовський, М. Є. Головін склали каркас школи Ейлера. Одна із його основних праць «Посібник з арифметики для використання в гімназії імператора Академії наук» вийшла друком німецькою мовою та була перекладена на російську. Ця книга мала суттєвий вплив на академічну математичну літературу, будучи прецедентом для заснування видатних академічно доступних шкільних підручників. Загалом, Ейлер мав підручники практично з усіх математичних навчальних предметів, із найсучаснішими методичними ідеями того часу.
1132-1237 в указанные годы русь была на этапе феодальной раздробленности и княжеских междоусобиц. с 1157 по 1174 в северной руси правил князь андрей боголюбский. во время правления этого князя северо-восток руси активно развивается, строится большое количество церквей и храмов. в начале своего правления, боголюбский переносит столицу княжества из ростова во владимир. также всю жизнь он пытался сделать владимиро-суздальское княжество во всех аспектах самостоятельным, например просил у главы православной церкви сделать резиденцию митрополита во владимире. в 1174 году андрей боголюбский был убит, причиной этого был заговор бояр, которых андрей отодвинул в тень, стремясь к самовластию, и не считаясь с их мнением. последствием стало восстание населения владимира, которые разграбили боголюбский замок и многие церкви, а также начало новой усобицы за право на владимирское княжение. также, во время княжеских междоусобиц выделился еще один князь- мстислав мстиславич, по прозвищу удалой. в 1209 он овладел новгородом, и стал новгородским князем, до этого он был князем одного маленького удела в смоленском княжестве, а позже стал и галицким князем. мстислав удалой в 1223 году в объединенном войске стал участником битвы на реке калке. причиной участия в этой битве стало то, что татаро-монголы, подчинив уже большое количество народов, подошли к половецкой степи, и половцы обратились к князьям за , князья согласились, потому что разгромив половцев, татары двинулись бы на русь. последствием битвы на калке был полный разгром войска татарами. в целом, этот период был не совсем благоприятным для руси. княжеские междоусобные войны повлекли много человеческих жертв, из-за вражды князей, подвластные им княжества тоже теряли связи, особенно , авторитет руси на международной арене снижался.
источник:
У 17 столітті математика розвивалася на високому рівні, про що свідчить значна кількість математичних рукописів того періоду. Переважна більшість цих рукописів були навчальними підручниками з математики. Якість підручників з арифметики булла відповідною якості сучасних європейських прототипів. Геометрія зазвичай була включена до арифметичних рукописів та декількох практичних посібників, що надають інформацію для вирішення практичних завдань. Тільки два рукописи того періоду були повністю присвячені геометрії.
При правлінні Петра І було встановлене домінуюче положення математики в кожній світській школі. Петро I був достатньо компетентним, аби оцінити роль математики у військово-технічній освіті. У 1701 році почали відкриватися математично-навігаційні та артилерійські школи. Там викладалися: арифметика, алгебра, геометрія, площина та сферична тригонометрія. Цікавим є те, що там викладав Л. Ф. Магницький – відомий автор «Арифметики». Завдяки своїй широті, ця книга функціонувала як енциклопедія математичних знань того часу.
У 1714 році, у провінційних містах спільно з великими монастирями відкриваються перші арифметичні школи. Освіта там була безкоштовна, але після закінчення навчання, перед тим, як видавати сертифікат, вчитель мав право збирати рубль за кожного учня.
Академічну математичну освіту запровадив Леонард Ейлер через Академію наук та формування математико-методичної школи. Перші російські академіки-математики С. К. Котельников, С. Й. Румовський, М. Є. Головін склали каркас школи Ейлера. Одна із його основних праць «Посібник з арифметики для використання в гімназії імператора Академії наук» вийшла друком німецькою мовою та була перекладена на російську. Ця книга мала суттєвий вплив на академічну математичну літературу, будучи прецедентом для заснування видатних академічно доступних шкільних підручників. Загалом, Ейлер мав підручники практично з усіх математичних навчальних предметів, із найсучаснішими методичними ідеями того часу.