В6. прочитайте отрывок о документ
етьте на вопросы
9 из сочинення священника флора лионского. іх век
франкская нароя блистала в па ах всего мира. иностранные
девства посыпали к ней посольства но теперь, придя в упадок
великая аеркава утратила сразу свой блеск и наименование
рии государство, недавно е единое, разделено на три части,
кого уже нельзя считать императором, вместо государя - маление
правители, вместо государства - один только кусочек обнее 6
перестало существовать, всякой занимается своими собственные
интересами думают о чем угодно, одного только бога забыли
стыри божьи, привыкшие собираться, не могут больше при так
раасае государства устраивать свои синоды, нет больше собрна
народного, нет законов, тено вку мало бы прибыть посольсть
туда, где нет двора. что же сталось с соседними на дух
рейне, на роне, на луаре и на по? все они, трекле объединение
з узами согласия, в настоящее время, когда союз порван, будут рашин
я раемы печальными раздорами
назовите империю, о рассле которой говорится в документе
2) укажите хронологические рамки существования этой империи.
3) как автор относится к описываемым событиям? выпишите и документ
три-четыре ключевых слова, которые указывают на мнение автора
Междоусобная война в Московской Руси (1425—1453) — война за великое княжение между потомками Дмитрия Донского, князем Московским Василием II Васильевичем и его дядей, князем звенигородским и галичским, Юрием Дмитриевичем и его сыновьями Василием и Дмитрием Шемякой в 1425—1453 годах.
Святополк Изяславич
Князь полоцкий 1069 — 1071
Предшественник Мстислав Изяславич
Преемник Всеслав Брячиславич Вещий
Князь новгородский 1078 — 1088
Основными причинами войны были: усиление противоречий среди русских князей в связи с выбором путей и форм централизации государства в обстановке татарских набегов и литовской экспансии; политическое и экономическое сплочение княжеств. ... Последняя междоусобная война на Руси и одна из последних в Европе
Объяснение:
ответы не на все вопросы. Всё что могла ответила. ответы не папорядку
характеризувався переходом від мануфактури, з її ручною ремісничою технікою, до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Він забезпечував впровадження у виробництво і транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі. У соціальному плані призвів до формування соціальної структури індустріального суспільства: буржуазія і пролетаріат стали основними суспільними верствами. Відбулися зміни і в середовищі буржуазії: замість купця головну роль почав відігравати фабрикант. Завершення промислового перевороту знаменувало остаточну перемогу індустріальної цивілізації над аграрною (феодалізмом).
Промисловий переворот - це світовий процес, що визначався загальними законами й одночасно мав особливості у кожній країні.
Першою здійснила промисловий переворот Англія в останній третині XVIII - середині XIX ст. Але передумови промислового перевороту визріли вже
в середині XVIII ст. Буржуазна революція розчистила шлях для швидкого розвитку індустріального суспільства. Аграрний переворот і політика огороджування створили резерв найманої робочої сили, необхідної для розвитку фабричної промисловості. Розширився внутрішній товарний ринок, в який втягувалися робітники і фермери. Мануфактурний процес до-сяг високого рівня спеціалізації і диференціації, вдосконалювалися знаряддя праці. Винахід машин став економічною потребою людського суспільства, з'явилися спеціалізовані мануфактури з виробництва знарядь праці. Вільні кошти в руках англійської буржуазії забезпечили практичне застосування винаходів та їх швидке впровадження у виробництво. Промисловий переворот в Англії спирався на економічні ресурси багатьох країн, і в першу чергу англійських колоній.
Технічний прогрес передував промисловому перевороту і відбувався в ході його розвитку. Були винайдеш механічний летючий човник Д. Кея для ткацького верстата, механічний ткацький верстат Е. Картрайта. Машинне виробництво впроваджувалося в металургію. Токарно-гвинторізний верстак Г. Моделі став основою металообробного виробництва. Промислова революція почалася в бавовняній промисловості. Швидко застосовувалися парові двигуни. У 40-50-х роках XIX ст. почалося будівництво великих океанських суден, у 1825 році з'явилася перша залізниця. Розвиток транспортних засобів сприяв прискоренню розвитку металургійної, металообробної промисловості, налагодженню зв'язків між різними галузями виробництва та економічними районами країни.
Перемога машинного виробництва призвела до формування структури індустріального суспільства. Сформувався промисловий пролетаріат, що становив 45,5% зайнятого населення. Урбанізація перетворила Англію в країну міст і фабричних поселень. Три чверті населення промислових міст становили робітники і ремісники. В сільському господарстві в 1850 р. було зайнято 21% населення.
Головною особливістю промислового перевороту у Франції був його порівняно затяжний характер. Почався він пізніше, ніж в Англії - в 1805 - 1810 рр., а завершився наприкінці 60-х років XIX ст.
Вирішальний етап промислового перевороту почався після революції 1848-1849 рр. Фабричне виробництво охопило майже всі галузі промисловості: текстильну, металургійну,
хімічну, гірничу, машинобудівну. Загальний обсяг промислової продукції зріс майже вдвоє, внутрішньої торгівлі - в 2 рази, зовнішньої - в 3 рази. Довжина залізниць досягла 17,6 тис. км. Виробництво чавуну зросло втроє, виплавка сталі - у 8 разів. У промисловості й на транспорті кількість парових двигунів з 7,7 тис. сягнула 27,8 тис.
Важливою особливістю економіки Франції був швидкий розвиток фінансового капіталу в порівнянні з промисловістю і торгівлею. В 1800 р. створено Французький банк, у 1818 р. -ощадну касу. Паризька біржа перетворилася у грошовий ринок європейського масштабу. Фінансовий капітал володів майже всіма залізницями країни. Позичковий капітал Франції за кордоном становив 10 млрд. фр.
, машини, мінеральні добрива, виконувалися дренажні р