Ваних пам'яток).
Працюймо самостійно. Завдання 1. Роздивіться портрети та прочитайте
уривки з твору Светонія «Життя дванадцяти цезарів».
Доберіть до кожного скульптурного портрета уривок,
який стосується зображеного історичного діяча.
Зробіть висновок про особливості римського скульптурного
портрета.
• Портрету Октавіана Августа відповідає уривок №
тому що...
o Портрету Нерона відповідає уривок №_, оскільки...
• Портрету Ве ана відповідає уривок №_ , бо...
Особливостями скульптурного портрета в Давньому Римі
було те, що римські митці...
Марк Аврелій
Октавіан
Нерон
Ве ан
А. «Зросту він був приблизно середнього, волосся рудувате, обличчя швид-
ше гарне, ніж приємне, очі сірі й трохи короткозорі, шия товста. Проте здоров'ю
його позаздрив би будь-хто: за чотирнадцять років він хворів тільки три рази.
Волосся він завжди завивав кучерями й укладав рядами, а під час грецької їзди
навіть відпускав їх на потилиці...».
Б. «Зросту він був доброго, будови міцної й кремезної, з суворим виразом
обличчя... Зовнішнього блиску він анітрохи не прагнув, і навіть у день тріумфу
не втримався, щоб не сказати: "Так мені, старому: як дурень, захотів тріумфу,
немов предки мої його заслужили або сам я міг про нього мріяти!”. Назавжди
зберіг невибагливі смаки людини і терпіти не міг чоловіків, які приді-
ляли своїй зовнішності надмірну увагу».
В. «3 виду він був гарний і в будь-якому віці зберігав привабливість. Обличчя
його було спокійним і ясним, говорив він або мовчав. Очі в нього були світлі й блис-
кучі; він прагнув, щоб у них бачили якусь божественну силу. Волосся мав рудувате
й трохи кучеряве, вуха — невеликі, ніс — з горбинкою і загострений... Своє кволе
здоров'я він підтримував турботливим доглядом».
«Виною Пётр», — провозглашали славянофилы, говоря о таких действительных или мнимых бедах русской жизни, как крепостничество, засилие бюрократии, неправый суд… Им вторили — уже слева — народники. О том, что именно с Петра начинается «романо-германское иго», писали евразийцы.
Купеческие мануфактуры с применением наемной рабочей силы преобладали в основном в северной местности – Вологда, Холмогоры, Архангельск. Канатные мануфактуры, основанные в этих городах, снабжали своей продукцией почти четверть кораблей английского флота.
Были созданы попытки создать казенные заводы на Урале по переработке металлов, но полноценно развиваться они стали только благодаря реформам Петра I.
Мануфактура в России в этот период стала развиваться быстрыми темпами из-за периорентации всей экономики. Потребность в промышленной продукции собственного производства, прежде всего для нужд постоянной армии и флота, ускорила появление мануфактур в России. Появилось уже более 200 новых предприятий.
При Петре мануфактуры в России были казенные, купеческие, посессионные, вотчинные и крестьянские.Тип предприятия зависел от того, чьи денежные средства были вложены на организацию и какой тип рабочей силы там применялся. Первые мануфактуры возникли в России в 17 веке, а принудительный, крепостнический труд применялся на них до середины 19 века, вплоть до отмены крепостного права. В середине 18 века государство предоставило промышленникам право покупать крестьян и закреплять их за предприятием для работы. Такие мануфактуры были посессионными.
В это же время государственных крестьян целыми деревнями приписывали к растущим промышленным предприятиям, и они фактически становились крепостными. Им вместо выплаты оброчной и подушной податей, теперь приходилось работать на государственных и частных мануфактурах, где их нещадно эксплуатировали и наказывали как крепостных.
В качестве наемных работников трудились иностранные мастера. Чаще всего это были горнорудные, металлургические предприятия, судоверфи.Товары повседневного спроса производили купеческие мануфактуры, где применялась разная рабочая сила.Все вотчинные или помещичьи предприятия обеспечивались силами крепостных.