ВАС Задание 1. ( ) Ниже указаны жырау: Актамберды Татикара Бухар жырау 1. Укажите основную идею произведений данных жырау. 2. Можно ли рассматривать их произведения как исторические источники?
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Это действительно так. И достижения прикладного искусства казахского народа это доказывают. Прикладное искусство стало наследием материальной и духовной культуры еще древних племен, обитавших в Великой степи. И оно развивалось по мере развития кочевого образа жизни казахского общества, а также социально-экономического положения, самосознания народа и исторического процесса.
И прикладное искусство казахов тесно сосуществовало, взаимодействовало с бытом и образом жизни. В связи с тем, что казахи были кочевым народом, они обрабатывали дерево, кожу, кости, камень, занимались ювелирными делами, кузнечным делом, обработкой ткани и шерсти, ковроделием и так далее. И, например, никто не занимался земледелием, а только скотоводством, и то кочевым.
Какие-то ремесла требовали большей физической силы и становились исключительно мужскими, а какие-то - исключительно женскими.
Так или иначе благодаря прикладному искусству казахского народа мир знает о черпаках, сделанных из корней дерева, которые казахи использовали для кумыса, а также о подносах с драгоценными камнями, стеклянной посуде, домбрах, кобызах и других музыкальных инструментах, а также о коврах, юртах, сундуках, и прочем.
Резюмируя стоит сказать о том, что искусство создавалось в труде человека, в его быте. И генезис прикладного искусства казахского народа это доказывает.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
«Красота искусства – знак красоты народа»
Это действительно так. И достижения прикладного искусства казахского народа это доказывают. Прикладное искусство стало наследием материальной и духовной культуры еще древних племен, обитавших в Великой степи. И оно развивалось по мере развития кочевого образа жизни казахского общества, а также социально-экономического положения, самосознания народа и исторического процесса.
И прикладное искусство казахов тесно сосуществовало, взаимодействовало с бытом и образом жизни. В связи с тем, что казахи были кочевым народом, они обрабатывали дерево, кожу, кости, камень, занимались ювелирными делами, кузнечным делом, обработкой ткани и шерсти, ковроделием и так далее. И, например, никто не занимался земледелием, а только скотоводством, и то кочевым.
Какие-то ремесла требовали большей физической силы и становились исключительно мужскими, а какие-то - исключительно женскими.
Так или иначе благодаря прикладному искусству казахского народа мир знает о черпаках, сделанных из корней дерева, которые казахи использовали для кумыса, а также о подносах с драгоценными камнями, стеклянной посуде, домбрах, кобызах и других музыкальных инструментах, а также о коврах, юртах, сундуках, и прочем.
Резюмируя стоит сказать о том, что искусство создавалось в труде человека, в его быте. И генезис прикладного искусства казахского народа это доказывает.
Объяснение: