Вчём состояло изобретение гунберга? расскажите на основе текста и иллюстрации,как печатались книги умоля и поже ещё один почему изобретение книгопечатания считается одним из велечайших открытий в человечества умоляю
Берельскій кургани - комплекс поховань Пазирикського культури з долини річки Бухтарма в Катон-Карагайского районі Східно-Казахстанської області Казахстану .
Загальні відомості
Відомий тим, що в 2003 році археологічною експедицією під керівництвом співробітника Казахського національного університету доктора наук Абдеша Толеубаева, там знайдений так званий «Золотий курган царів». Курган датується VIII-VII століттям до нашої ери. Курган відомий тим, що там знайдені прикраси, що стали згодом основою для реконструкції третьої в Казахстані «Золотого Людини». Одяг похованого імовірно повністю розшита золотом, але не так, як у всіх інших багатих скіфо-сакських гробницях - дослідження показали, що цар носив цей одяг постійно. Крім того, раніше в сусідніх курганах було виявлено ще кілька золотих і цінних речей, більшість з них зараз зберігається в Ермітажі. Період, до якого належать знайдені артефакти, отримав назву Берельскій етапрозвитку культури кочівників Східного Казахстану епохи раннього залізного віку (V-IV століття до н. е.).
Дослідження теперішнього часу
В даний час для дослідження знахідок кургану Шіліктінской долини залучені іноземні вчені. Фонд «Культурна спадщина» зайнявся тим, щоб зробити реконструкцію зовнішності царя. Однією з найцікавіших для археологів знахідок в цьому кургані є золота сережка розміром 1 міліметр, вушко її 0, 5 міліметра. Вчені розгадують загадку, як могли древні люди, які жили 2700 років тому виготовити золотий виріб з такою ювелірною точністю. У 2013 році нарешті всі змогли побачити третього золотого людини, його виставили на огляд в державному музеї золота і дорогоцінних металів Астани. Майже 10 років вчені намагалися відтворити одяг «золотого людини», і тепер кожен може його побачити. Це третій « золота людина », знайдений в Казахстані.
В результате реформаторской деятельности Петра I, произошли значительные преобразования в социальной политике российского государства. В частности, произошло юридической оформление правового положения различных сословий и категорий населения – то есть были разработаны и утверждены их права и обязанности, обязательные для исполнения каждым представителем соответствующей социальной группы. Фактически это выразилось в расширении прав и уточнении обязанностей дворянства, а также в усилении гнета крепостных крестьян. При этом в рамках соответствующих изменений, за время пребывания Петра I у власти произошло преобразование самой концепции российского самодержавия: Во-первых, Петр I заложил основы российского абсолютизма. По утверждению современником он чувствовал и вел себя на престоле как государь «по рождению и божьему соизволению»; Во-вторых, Петр на нормативном уровне установил порядок передачи престола в России, издав в 1722 году указ, согласно которому монарх при жизни должен был назначить себе приемника из числа самых достойных. При этом анализ исторического контекста проведения соответствующей реформы позволяет сделать вывод о том, что она была проведена не случайно, поскольку после смерти царевича Алексея возникла кризисная ситуация, в которой Россия фактически могла остаться без наследника престола.
Берельскій кургани - комплекс поховань Пазирикського культури з долини річки Бухтарма в Катон-Карагайского районі Східно-Казахстанської області Казахстану .
Загальні відомості
Відомий тим, що в 2003 році археологічною експедицією під керівництвом співробітника Казахського національного університету доктора наук Абдеша Толеубаева, там знайдений так званий «Золотий курган царів». Курган датується VIII-VII століттям до нашої ери. Курган відомий тим, що там знайдені прикраси, що стали згодом основою для реконструкції третьої в Казахстані «Золотого Людини». Одяг похованого імовірно повністю розшита золотом, але не так, як у всіх інших багатих скіфо-сакських гробницях - дослідження показали, що цар носив цей одяг постійно. Крім того, раніше в сусідніх курганах було виявлено ще кілька золотих і цінних речей, більшість з них зараз зберігається в Ермітажі. Період, до якого належать знайдені артефакти, отримав назву Берельскій етапрозвитку культури кочівників Східного Казахстану епохи раннього залізного віку (V-IV століття до н. е.).
Дослідження теперішнього часу
В даний час для дослідження знахідок кургану Шіліктінской долини залучені іноземні вчені. Фонд «Культурна спадщина» зайнявся тим, щоб зробити реконструкцію зовнішності царя. Однією з найцікавіших для археологів знахідок в цьому кургані є золота сережка розміром 1 міліметр, вушко її 0, 5 міліметра. Вчені розгадують загадку, як могли древні люди, які жили 2700 років тому виготовити золотий виріб з такою ювелірною точністю. У 2013 році нарешті всі змогли побачити третього золотого людини, його виставили на огляд в державному музеї золота і дорогоцінних металів Астани. Майже 10 років вчені намагалися відтворити одяг «золотого людини», і тепер кожен може його побачити. Це третій « золота людина », знайдений в Казахстані.
Объяснение:
В результате реформаторской деятельности Петра I, произошли значительные преобразования в социальной политике российского государства. В частности, произошло юридической оформление правового положения различных сословий и категорий населения – то есть были разработаны и утверждены их права и обязанности, обязательные для исполнения каждым представителем соответствующей социальной группы. Фактически это выразилось в расширении прав и уточнении обязанностей дворянства, а также в усилении гнета крепостных крестьян. При этом в рамках соответствующих изменений, за время пребывания Петра I у власти произошло преобразование самой концепции российского самодержавия: Во-первых, Петр I заложил основы российского абсолютизма. По утверждению современником он чувствовал и вел себя на престоле как государь «по рождению и божьему соизволению»; Во-вторых, Петр на нормативном уровне установил порядок передачи престола в России, издав в 1722 году указ, согласно которому монарх при жизни должен был назначить себе приемника из числа самых достойных. При этом анализ исторического контекста проведения соответствующей реформы позволяет сделать вывод о том, что она была проведена не случайно, поскольку после смерти царевича Алексея возникла кризисная ситуация, в которой Россия фактически могла остаться без наследника престола.
как то так