Вдою. У 1476 р. держави
команд.
азати один пункт параграфа, не корис-
80 р., коли хан
йому назустріч
Билежних бере-
ти битву. Це
військ дістало
опада 1480 р.
ила свою не-
Боярська
ті. До порад
туючись підручником. Учасники та учасниці команди по черзі
виголошують по одному реченню за змістом визначеної теми.
за зупинку понад 30 секунд і помилкове твердження нарахову-
ються штрафні бали.
2. Назвіть наймогутніші держави, що виникли на північно-східних
Софійський собор у Новгоро
землях Русі. 3. Якими були наслідки монгольської навали для
Сучасний вигляд
земель Північно-Східної Русі? 4. У якому році була заснована
Москва? Хто започаткував династію московських князів? 5. Чому
в Новгороді не сформувалася власна князівська династія? 6. Ко-
лективне обговорення. Чому саме Москва стала центром об'єд-
нання земель Північно-Східної Русі? Яку політику проводили
перші московські князі? 7. Робота в малих групах. Як скла-
далися відносини московських князів із Золотою Ордою? Як це
вплинуло на піднесення Москви? Як і в якому році Московська
держава позбулася монгольської залежності?
8. Складіть план пункту «Пан Великий Новгород» і підготуйте
розповідь за ним. 9. Визначте основні риси політики Івана ІІ.
Відповідь подайте у вигляді таблиці.
10. Робота в парах. За додатковими джерелами підготуйте
презентацію про видатні пам'ятки культури Московської держави.
11. Які наслідки мала Куликовська битва для подальшого розвитку
Новгород. Історична ча
Північно-Східної Русі?
міста. Сучасний вигляр
а в 1497 р.
Судеб-
новаження
Судебник
ків. Було
кдень до
вся пере-
даткував
Весной 1185 года Святослав Всеволодович уехал в свои северо-восточные владения собирать воинов, чтобы идти к Дону на половцев на всё лето[1], а Игорь вместе с его братом Всеволодом, князем Курским и Трубчевским, и племянником Святославом Ольговичем, князем Рыльским, предприняли новый поход. Вместе с дружиной ковуев (зависимое от черниговских князей кочевое население левого берега Днепра, родственное правобережным чёрным клобукам, зависимым от киевских князей) они двинулись к берегам Донца.
Источники указывают на участие в столкновении почти всех известных половецких племенных групп юго-восточной Европы (токсоба, дурут, етоба и др.), за исключением разбитых в 1183—1184 годах лукоморских половцев и бурчевичей (бурджоглы)
Объяснение:
Традиционно в историографии нашествие подразделяется на первый (1237—1238) и второй (1239—1241) походы Батыя, но если первый поход совпал с первым вторжением (разорены Рязанское и Владимиро-Суздальское княжества, пограничные районы Новгородской республики, Смоленского и Чернигово-Северского княжеств с декабря 1237 по май 1238 года), то между первым и вторым походами было ещё одно вторжение (в Поволжье, 1238—1239 либо весна 1239), а во «второй поход» объединяют три отдельных вторжения в южнорусские земли (по возрастанию мощности: разорение Переяславского княжества весной 1239 года, разорение Чернигово-Северского княжества осенью 1239 года и разорение Киева и юго-западной Руси с осени 1240 по весну 1241 года). В то же время БРЭ, наоборот, выделяет во второй этап нашествия только последнее вторжение, объединяя все первые вторжения в первый этап. Первое вторжение на Русь было проведено монголами после победы над волжскими булгарами, мордвой и половцами, а последнее вторжение на Русь развилось в поход в Центральную Европу вплоть до «последнего моря».