Ведало бо российское воинство, что оной час пришел, который всего Отечества состояние положил на руках их: или пропасть весьма, или в лучший вид отродится России. И не помышляли бы вооруженных и поставленных себя выти за Петра, но за государство, Петру врученное, за род свой, за народ всероссийский, который доселе их же оружием стоял, а ныне крайняге уже фортуны определения от оныx же ожидает... А о Петре ведали бы известно, что ему житие свое недорого, только бы жила Россия и российское благочестие, слава и благосостояние”.
1. Когда были сказаны эти слова Петром?
2. В чем значение этого события?
Відповідь:“Було колись – в Україні // ревіли гармати; Було колись – запорожці // вміли панувати” – писав колись Тарас Шевченко про часи, які він ставив собі за завдання героїзувати. І мабуть вони таки дійсно були героїчними, ті часи, адже де ще в нашій історії ми маємо сторінки, коли скубання потужної Османської імперії чи “гуляння” Московією було нашими досягненням? І гроші тут зовсім ні до чого – один героїзм та ідея. Ну хіба лише зовсім трішки гроші)). Хоча не про це зараз мова. І хоч козацтво й асоціюється з різними сучасними регіонами України, а до Львова не особливо мало відношення, але і вихідні з Львівщини також ходили по турецьких водах і застрягали в московських болотах. Одним із них був виходець із села Кульчиці, Самбірського району, Петро Сагайдачний, який уславився як один із найбільш героїчних полководців в українській історії.
Перша історія. Походження та діяльність Петра Конашевича є спростуванням стереотипу, що Львівщина не має відношення до козацтва. Сагайдачний, який народився в селі Кульчиці, сучасного Самбірського району, став не лише кошовим отаманом Запорозької Січі, але й одним із найбільш видатних та уславлених полководців в історії України. Його гостру шаблю, міцну руку та світлий розум відчули на собі як потужна Османська імперія, так і Московія, яка саме розправляла у той час крила. Очевидно, якби в нас побутувало не християнське, а давньомонгольське уявлення про рай, у Сагайдачного після смерті було би дуже багато прислуги.
Друга історія. Складно до кінця говорити, коли саме народився Сагайдачний. Історики називають різні версії, але найбільш імовірним виглядає, що близько 1582 року. Більш певно можна стверджувати, що його родина була шляхетського походження і православною за конфесійною приналежністю. Мабуть саме звідти виходить схильність до меценатства та підтримки православних братств і храмів, властива Петру Сагайдачному в дорослому віці. Освіту Сагайдачний здобував у школі Львівського братства (імовірно), а потім в Острозькій школі, яка на той час була однією із найкращих за рівнем викладання на наших теренах. Що говорити, коли одним з учителів Сагайдачного міг бути Кирило Лукаріс, що пізніше стане Александрійським та Константинопольським патріархом.
Пояснення:
Какой календарь?
Объяснение:
Календа́рь (лат. calendarium — долговая книжка: в Древнем Риме должники платили проценты в дни календ, первых чисел месяца[1]) — система счисления больших промежутков времени, основанная на периодичности движения небесных тел: Солнца — в солнечных календарях, Луны — в лунных календарях и одновременно Солнца и Луны в лунно-солнечных календарях. Также календарём называется список дней года с разделением на недели и месяцы и обозначением праздников и периодическое справочное издание с последовательным перечнем дней, недель, месяцев данного года, а также другими сведениями различного характера.