Євген Петрушевич, перебуваючи 14 березня 1923 р. в Парижі на Раді послів Англії, Франції, Італії, та Японії сказав: “Іменем Української Національної Ради Східної Галичини як легального представництва українського населення Східної Галичини підношу осим проти такого рішення Конференції Амбасадорів з 14 березня рішучий протест та заявлю, що українське населення ніколи не погодиться з пануванням Польщі, домагається незалежної Галицької Держави вільних народів та буде за неї далі боротися.” Запитання до тексту: Про які події говориться в тексті? Які цілі переслідувала Українська Національна Рада відносно майбутнього Східної Галичини? Якими шляхами галичани намагалися реалізувати свою мету в 20-х., 30-х роках?

1. в германии в xii веке правил король генрих v, которого несколько раз отлучали от церкви. этот император священной римской империи приложил много усилий для объединения германии и усмирения мятежных князей.  нормандское завоевание (1066 во франции только начинала укрепляться королевская власть, а в результате завоевания вильгельмом , в этой державе сразу установилась крепкая власть короля.  в xii веке в происходило усиление королевской власти и гражданская война среди наследников (после смерти генриха i). во франции в этом веке с успехом правил людовик vii, который присоединил к франции значительные области на юге.  также, многие в это время европейские короли, рыцари были заняты в основном крестовыми . 2. права феодала: сбор налогов с населения его феода, суд над жителями, объявление войны другим феодалам и заключение мира с ними, обеспечение безопасности вверенного феода. 3. с одной точки зрения это возможно, т.к. это экологически чистые продукты питания, что играет огромную роль для здоровья человека. но с другой стороны, если полностью перейти на самообеспечение, то можно столкнуться с проблемой материалов, предметов быта и механизмов. все это нужно где-то брать. развитие цивилизации необходимо для большей комфортности жизни. обратный переход к натуральному хозяйству - только толкает назад, в традиционное общество. 4. распад государства стал следствием ослабления киева. появились новые торговые пути, которые шли в обход столицы. также на местах некоторые князья предпринимали самостоятельные набеги на кочевников и оставляли награбленные богатства себе, что позволяло им развиваться автономно от центра. ряд княжеств оказывается опустошённым в результате войн. этим пользуются половцы - кочевой народ из южных степей. они и разоряют пограничные земли, каждый раз заходя всё дальше. несколько князей предприняли попытку отбить набеги, но безуспешно.

Культуркампф»  (йому. kulturkampf — боротьба за культуру), поширене в літературі найменування заходів уряду о.  бісмарка   в 70-х рр. 19 ст проти католицької церкви — головної опори католицької партії «центру», яка виражала сепаратистські, антипрусські тенденції (головним чином в західній і південно-західній німеччині). у ході «до.» були проведені закони про заборону священикам вести політичну агітацію (дек. 1871), про позбавлення духівництва права нагляду за школами (березень 1872), про передачу в руки держави справи підготовки і призначення на посаді духовних осіб (1873) і ін. у лютому 1875 були розбещені майже всі католицькі ордени і проведений закон про цивільний брак. уряд бісмарка використовував «до.» для посилення національного гніту в польських землях, що знаходилися під німецьким пануванням, і розпалювання релігійних пристрастей з метою відвернення робітників від класової боротьби. характеризуючи «до.», в. і. ленін писав: «такою боротьбою бісмарк лише укріпив войовничий клерикалізм католиків, лише пошкодив справі дійсної культури, бо висунув на перший план релігійні ділення замість ділень полі» (полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 17, с. 416—17). в кінці 70 — початку 80-х рр. бісмарк в цілях об'єднання всіх консервативних сил пішов на примирення з католицьким духівництвом: більшість законів, прийнятих в період «до.», було скасовано; збереглися лише закони про цивільний брак і про вигнання єзуїтів.