Ви працюватиме над подіями, пов’язаними зі створенням Карпатської Січі. Вам потрібно відібрати й переказати (процитувати), прокоментувати джерела, подані нижче, так, щоб вони склали цілісну розповідь, продумати відеоряд, який подасте на екрані на тлі голосу диктора. Придумайте також назву свого 2-3-хвилинного фрагмента фільму. Представте результати вашої роботи класові.
Дослідження сучасних істориків
Сергій Грабовський: Для того щоб розбудувати ефективний державний механізм, Карпатській Україні потрібна була, крім усього іншого, мілітарна потуга. Звичайно, в силу історичних обставин уряд не встиг розгорнути й навчити більш-менш значні збройні сили. Власне, й збройними силами «Карпатську Січ» навряд чи можна було назвати. Це була вишкільна парамілітарна організація, якій для досягнення реальної боєготовності потрібно було ще кілька місяців і, головне, достатня кількість бодай сучасної стрілецької зброї та набоїв.
СТАТУТ
Організації Народної Оборони Карпатська Січ
§ 1. Загальні постанови
а) Назва: Організація Народної Оборони Карпатська Січ.
б) Місце осідку: Хуст.
в) Округ ділання: Підкарпатська Русь.
г) Урядова мова: українська.
д) Організація не є партійною.
§ 2. Ціль
Ціллю товариства є оборона державних і національних інтересів Підкарпатської Руси та плекання оборонного духа в українськім громадянстві того краю...
§ 4.Членство
Членом організації може бути кожна фізична особа української нації, що довершила 18 літ життя та є горожанином Підк. Руси.
§ 6. Права і обов’язки членів
Правами членів є: брати участь та користатися всіми під прийняттями організації, право голосования та активного і пасивного вибору. Дійсні члени мають, крім того, право носити однострій, відзнаки та зброю... Обов’язками членів є: дбати постанов статуту організації, беззастережно сповняти накази Команди та вдержувати карність.
1. Вояки Карпатської Січі, 1938 р.
2. Агітаційний плакат «Карпатської Січі»
3. Члени Карпатської Січі в строю. Другий зліва — Олександр Блестів («Гайдамака») (лютий — перша половина березня 1939 р., Хуст)
4. Посвідчення учасника Карпатської січі Молдавчука Михайла. Архів СБУ
Причины деколонизации были сложными, но по существу можно разделить на две категории.
Первая категория – это события внутри колоний, в частности их развитие в современных обществах. Европейская колонизация привела к вестернизированной, образованной элите в колонизированных странах, а также привела к социально-экономической и технологической модернизации наций в целом. Это означало, что нации были намного более похожи на своих колониальных «доминантов», чем раньше, и смогли противостоять им. Элиты, с западным образованием, вероятно, могли импортировать европейские националистические и левые идеи обратно в колонизированные страны и выступить в качестве лидеров движения за независимость.
Вторая категория – события внутри самой Европы, в частности влияние двух мировых войн. Две мировые войны опустошили экономики Западной Европы и означали, что у них, вероятно, не хватило денег, чтобы продолжать поддерживать империи. Более того, Вторая мировая война заставила центр мировой державы отойти от Западной Европы к Соединенным Штатам и Советскому Союзу, причем Западная Европа стала намного более периферической, чем раньше.
Тем не менее, колониальная система, рухнула. Но, смотря на глобализацию последнего века, связи между странами остались тесными и трансформировались в союзы.