Виберіть правильне твердження: а)складена форма вищого ступеня твориться за до суфіксів -іш-, -ш- б)складена форма найвищого ступеня твориться за до слів найбільш, найменш, в)проста форма вищого ступеня твориться за до префікса най-
В одязі періоду раннього Середньовіччя лежить стиль, що залишився європейцям від періоду великого переселення народу, примітивне взуття та обмотки для штанів. Довгі й короткі туніки, що надягають одна на одну, плащі — від шкір до зшитих шматків тканини, сколених, пов'язаних з оів. Це хутряні та шкіряні плащі, шкіряні та кістяні елементи захисного одбробкою і без. Штани: короткі, до колін, довгі, прикріплені обмотками до литок і заправлені в шкіряні панчохи або взуття — постоли.
Це стиль у західноєвропейському мистецтві X-XII століття ів. Найбільш повно він проявився в архітектурі. Романський стиль, художній стиль, що панував у Західній Європі (а також торкнулася деякі країни Східної Європи) в X—XII ст. (У ряді місць — і в XIII ст.). Один з найважливіших етапів розвитку середньовічного європейського мистецтва. Термін «Романський стиль» був введений на початку XIX ст.Бароко вважається заключним етапом Середньовічної культури, і якщо у Західній Європі ця епоха швидше дійшла до закінчення, на українських землях вона ще тривала. Так само, як і часовий лад характерний для цих земель у кріпосницькому землеволодінні, розвитку капіталістичних відносин тощо.
Мистецтво бароко, так само як і ренесанс, було занесено на Україну безпосередньо з Італії, батьківщини цього стилю; там перші джерела для нього відкрив у своїй творчості великий Мікельанджело Буонаротті, а геніальний вияв його в Римі дійшов до своєї повноти й величавості в скульптурних та архітектурних творах Лоренцо Берніні. Берніні в архітектурі та скульптурі все одно, що Рубенс у малярстві або Шекспір у театрі,— це великі світові генії й найвищі точки досягнень мистецтва бароко. Батьківщиною цього стилю був Рим, де його підхопили й використали дуже влучно для своїх інтересів єзуїти; в єзуїтів часто працювали вельми талановиті учні й послідовники Берніні; чимало майстрів мистецтва барокового стилю було й між самими патерами — членами єзуїтського ордену. Ці отці-єзуїти занесли бароко й на Україну. Здається, чи не головну роль у популяризації барокового мистецтва в Україні треба відвести майстрові-архітекторові, єзуїтові Джакомо Бріано (1586—1649), що був присланий до України з Риму спеціально як вправний архітектор; він завідував єзуїтським будівництвом у Львові, Перемишлі та Сандомирі. Хоч, можливо, ще раніше від цього майстра-єзуїта в Києві в бароковому складі вже працював Себастіано Браччі, що зрештою й зовсім осів у Києві, але слідів його мистецької праці не збереглося. Можливо, італійські майстри прибували тоді на Україну не тільки із Заходу через німецькі землі, але також і з Півдня, через генуезькі колонії. В кожнім разі, в Україні мистецтво бароко роздвоїлося: в Західній Україні (Підляшшя, Галичина, Волинь, Поділля) воно зберегло форми єзуїтського бароко, що залишилося ближчим до свого першоджерела; в Центральній та Східній Україні (Слобожанщина та Чорномор'я) воно сильно модифікувалося й набрало зовсім оригінального забарвлення — т. зв. козацького бароко. Різниця між цими двома галузями в основі одного стилю особливо яскраво виявляється в архітектурі, менше — в скульптурі, хоч добре помітна в скульптурі декоративній; найменше її знати в малярстві.
1. Потерянная вера. Экономические преобразования внутри СССР во второй половине восьмидесятых годов и сближение с капиталистическим странами (ФРГ, Великобританией и США) справедливо вменяли в вину молодому генсеку: дескать, продался империалистам, завербовали его в свои шпионы, чтобы развалить СССР изнутри. Старые, сталинские идеологические установки рушились, страну лихорадило. Все это еще накладывалось самым пагубным образом на традиционное советское лицемерие и двуличие, что вызывало раздражение у всех.
2. Проблемы элит. Когда в 1984 году скончался «старый большевик» Константин Черненко, всем стало ясно, что у системы, во главе которой стоят дряхлые старики, серьезные проблемы и надо что-то менять. Страну возглавил молодой, умный и энергичный Горбачев. И вдруг самое мощное государство восточного полушария пошло навстречу самой мощной державе на другом конце земного шара, и по совместительству своему смертельному идейному врагу — США.
3. Нежизне экономики СССР. К 1985 году СССР сравнялся по показателям роста с США и ФРГ и лишь уступал на тот момент мировому лидеру роста Японии. Тем не менее, каждый четвертый рубль в стране шел на ВПК, страна постоянно производила новые танки, ракеты и вертолеты, но не новые телевизоры и стиральные машины. Для Горбачева, Рыжкова и всех в высшем руководстве стало очевидно, что нужно что-то делать, иначе страна будет и дальше деградировать.
В одязі періоду раннього Середньовіччя лежить стиль, що залишився європейцям від періоду великого переселення народу, примітивне взуття та обмотки для штанів. Довгі й короткі туніки, що надягають одна на одну, плащі — від шкір до зшитих шматків тканини, сколених, пов'язаних з оів. Це хутряні та шкіряні плащі, шкіряні та кістяні елементи захисного одбробкою і без. Штани: короткі, до колін, довгі, прикріплені обмотками до литок і заправлені в шкіряні панчохи або взуття — постоли.
Це стиль у західноєвропейському мистецтві X-XII століття ів. Найбільш повно він проявився в архітектурі. Романський стиль, художній стиль, що панував у Західній Європі (а також торкнулася деякі країни Східної Європи) в X—XII ст. (У ряді місць — і в XIII ст.). Один з найважливіших етапів розвитку середньовічного європейського мистецтва. Термін «Романський стиль» був введений на початку XIX ст.Бароко вважається заключним етапом Середньовічної культури, і якщо у Західній Європі ця епоха швидше дійшла до закінчення, на українських землях вона ще тривала. Так само, як і часовий лад характерний для цих земель у кріпосницькому землеволодінні, розвитку капіталістичних відносин тощо.
Мистецтво бароко, так само як і ренесанс, було занесено на Україну безпосередньо з Італії, батьківщини цього стилю; там перші джерела для нього відкрив у своїй творчості великий Мікельанджело Буонаротті, а геніальний вияв його в Римі дійшов до своєї повноти й величавості в скульптурних та архітектурних творах Лоренцо Берніні. Берніні в архітектурі та скульптурі все одно, що Рубенс у малярстві або Шекспір у театрі,— це великі світові генії й найвищі точки досягнень мистецтва бароко. Батьківщиною цього стилю був Рим, де його підхопили й використали дуже влучно для своїх інтересів єзуїти; в єзуїтів часто працювали вельми талановиті учні й послідовники Берніні; чимало майстрів мистецтва барокового стилю було й між самими патерами — членами єзуїтського ордену. Ці отці-єзуїти занесли бароко й на Україну. Здається, чи не головну роль у популяризації барокового мистецтва в Україні треба відвести майстрові-архітекторові, єзуїтові Джакомо Бріано (1586—1649), що був присланий до України з Риму спеціально як вправний архітектор; він завідував єзуїтським будівництвом у Львові, Перемишлі та Сандомирі. Хоч, можливо, ще раніше від цього майстра-єзуїта в Києві в бароковому складі вже працював Себастіано Браччі, що зрештою й зовсім осів у Києві, але слідів його мистецької праці не збереглося. Можливо, італійські майстри прибували тоді на Україну не тільки із Заходу через німецькі землі, але також і з Півдня, через генуезькі колонії. В кожнім разі, в Україні мистецтво бароко роздвоїлося: в Західній Україні (Підляшшя, Галичина, Волинь, Поділля) воно зберегло форми єзуїтського бароко, що залишилося ближчим до свого першоджерела; в Центральній та Східній Україні (Слобожанщина та Чорномор'я) воно сильно модифікувалося й набрало зовсім оригінального забарвлення — т. зв. козацького бароко. Різниця між цими двома галузями в основі одного стилю особливо яскраво виявляється в архітектурі, менше — в скульптурі, хоч добре помітна в скульптурі декоративній; найменше її знати в малярстві.
ВЫВОД: ПРИЧИНЫ:
1. Потерянная вера. Экономические преобразования внутри СССР во второй половине восьмидесятых годов и сближение с капиталистическим странами (ФРГ, Великобританией и США) справедливо вменяли в вину молодому генсеку: дескать, продался империалистам, завербовали его в свои шпионы, чтобы развалить СССР изнутри. Старые, сталинские идеологические установки рушились, страну лихорадило. Все это еще накладывалось самым пагубным образом на традиционное советское лицемерие и двуличие, что вызывало раздражение у всех.
2. Проблемы элит. Когда в 1984 году скончался «старый большевик» Константин Черненко, всем стало ясно, что у системы, во главе которой стоят дряхлые старики, серьезные проблемы и надо что-то менять. Страну возглавил молодой, умный и энергичный Горбачев. И вдруг самое мощное государство восточного полушария пошло навстречу самой мощной державе на другом конце земного шара, и по совместительству своему смертельному идейному врагу — США.
3. Нежизне экономики СССР. К 1985 году СССР сравнялся по показателям роста с США и ФРГ и лишь уступал на тот момент мировому лидеру роста Японии. Тем не менее, каждый четвертый рубль в стране шел на ВПК, страна постоянно производила новые танки, ракеты и вертолеты, но не новые телевизоры и стиральные машины. Для Горбачева, Рыжкова и всех в высшем руководстве стало очевидно, что нужно что-то делать, иначе страна будет и дальше деградировать.