«Виды исторических источников казахского народа»:
1.Какие существуют три основных вида исторических источников?
2 Что относится к «устному народному творчеству»?
3 Что относится к степной историографии?
4 Кто мог быть создателем бытового фольклора?
5 Кто мог быть создателем исторического фольклора?
6 В чем заключался феномен устного исторического знания?
вопрос 02. назовите особенности социальной организации народов африканского континента. составьте перечень общих черт и различий между ними.
ответ. различий между африки было множество начиная с того, что одни из них уже создали свои централизованные государства, другие жили первобытными племенами, а пигмеи вообще оставались кочевыми охотниками и собирателями. их социальные организации были соответствующими: одними монархи, имевшую неограниченную власть над населением значительной территории, в первобытных племенах условная власть вождя распространялась лишь на несколько десятков его соплеменников и не имела средств принуждения. существовало и много промежуточных форм. из общих черт можно назвать только отсутствие модернизации и соответствующих социальных слоёв.
вопрос 03. укажите причины усиления европейской колонизации в африке во второй половине xix в. и её отличия от колонизации xvi—xviii вв.
ответ. причины:
1) колонии стали рынками сбыта европейских товаров;
2) колонии стали предметом гордости, показателем мощи европейских держав.
крах царизму в російській імперії у березні 1917 р. зумовив виникнення унр на чолі з центральною радою. проіснувавши до кінця квітня 1918 р. цр здійснила низку заходів щодо розбудови нової школи. уряд унр склав концепцію національної освіти, в основу якої було покладено принципи: громадсько-державного характерну освіти; рівноправності усіх громадян на здобуття загальної освіти; навчання рідною мовою; запровадження самоврядування у школі; пріоритетний характер фінансування освіти; введення загального, безплатного, обов’язкового світсько-початкового навчання.
уряд гетьмана п.скоропадського продовжував політику розвитку українського шкільництва. але орієнтація на широке самоврядування змінилася централізацією освітньої справи, приватної ініціативи у заснуванні українських гімназій та інших середніх шкіл, тривали “українізація” школи та кількісне зростання різноманітних навчальних закладів.
у середніх навчальних закладах, що залишилися російськомовними, було введено як обов’язкові предмети українську мову, історію та ію україни, історію української літератури. відкриваються нові вищі навчальні заклади (серед них катеринославський університет у 1918 започатковуються українська академія наук, педагогічна академія, національна бібліотека, низка великих видавництв.
більшовицький режим, який переміг у громадянській війні, спершу продовжував демократичні перетворення в українській школі. в духовному плані вони були певним відлунням 1917-1920 рр. – часів існування української національної держави. відкриваються школи з українською мовою навчання, на базі гімназій, міністерських і церковнопарафіяльних шкіл утворюються 4-річні і 7-річні трудові школи, з’являються дитячі бібліотеки, забезпечуються соціальний захист та виховання дітей сиріт, безпритульних дітей, доступність навчання. основним завданням системи освіти стає ліквідація неписьменності та мало письменності, яку було ліквідовано 1939 р., запроваджується загально початкова освіта, перехід до загально семирічної освіти в місті й на селі, поступово розширюється мережа початкових шкіл у містах і районних центрах.
вимогою часу було створення єдиної системи народної освіти, ку більшовики зробили надійним засобом впровадження своєї ідеології. саме на це спрямовується державна освітня політика. з 1934 р. встановлено єдину загальносоюзну систему освіти: початкова школа (1-4 класи), неповна середня школа (1-7 класи), середня школа (1-10 класи). єдину союзну державу срср, у складі якої була урср, було проголошено у 1922 р., але відмінності української системи народної освіти, які зберігалися до 1930 р. (в росії єдина трудова школа була 9-річною, в україні – 7-річною; в росії технікум був підготовчою ланкою до інституту, в україні – інститут і технікум вважалися рівноправними вищими навчальними тощо) свідчили про певну незалежність української освітньої політики.