І. ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ 1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому
їхнє історичне значення?
1.1. «Тим часом підросло молоде покоління, яке в своїх молодечих серцях мало більше віри
В ЖИТТЄВі сили і майбутнє свого рідного народу, ніж його батьки. Воно знов підняло прапор
нашої національної самостійності і почало закликати до праці. Се покоління назвалося наро-
Довцями. Народовцями, — бо своєю задачею вважало працю для простого народу в рідній
мові того народу.» (М. Лозинський)
1.2. «...Один зі старших русЬКИХ діячів, О. Стефан Качала, член-засновник “Матиці", який разом із мо-
лоддю старався скерувати “Матицю" на добру дорогу, виклав у газеті “Слово" проект заснуван-
ня Нового товариства для просвіти народу і поставив йому за мету "сприяти розвитку народ-
Ної просвіти в напрямах моральному, матеріальному і політичному через видання практичних
Книжок, брошур і т. Д. тією мовою, якою народ говорить... Нагальні збори відкрив голова комі-
тету Анатоль Вахнянин і розповів про заходи щодо заснування товариства» (М. Лозинський)
1.3. «Найневідкладніші національні потреби галицьких русинів: бажано, щоб у Східну Галичину
призначалися лише такі службовці і судді, які доведуть своє належне знання руської мови
усно і на письмі; бажано, щоб усі цісарсько-королівські органи влади, установи і суди в Схід-
ній Галичині стосовно руських сторін, а також з власної ініціативи користувалися лише русь-
кою мовою і руським письмом; бажано, щоб у Львівському університеті була створена
кафедра історії руського народу (з руською мовою викладання), бажано відкрити підготов-
чий клас при руській частині гімназії в Перемишлі і, крім того, ще одну руську гімназію в Схід-
ній Галичині..., бажано створити принаймні одну нову учительську семінарію руського типу і
вже існуючі семінарії для вчителів і вчительок у Львові, Станіславі, Тернополі і Перемишлі пов-
ністю утраквізувати (зробити двомовними. — Авт.). »
саламинское сражение — морское сражение между греческим и персидским флотами в ходе греко-персидских войн, произошедшее в 480 г. до н. э. близ острова саламин в сароническом заливе эгейского моря неподалёку от афин.
битве предшествовал ряд событий, которые могли существенно повлиять на дальнейший ход войны. войско персов заняло и разрушило афины. жители города были предварительно эвакуированы на ближайший остров саламин. в узких проливах между островом и материком оказался весь союзный греческий флот (согласно эсхилу — 311 кораблей, геродоту — около 380)[8][9]. среди эллинов возникли серьёзные разногласия. большинство военачальников предлагало покинуть саламин и направить все силы на защиту коринфского перешейка. афинский стратег фемистокл указывал на то, что только в условиях узких проливов греки могут победить превосходящий как по количеству судов, так и по качеству подготовки моряков флот персов[10][11]. видя невозможность повлиять на решение других военачальников, он решился на хитрость. отослав к персидскому царю ксерксу своего доверенного гонца, он повелел передать ему, что греки собираются бежать, и если царь хочет уничтожить греческий флот, то ему следует немедленно начать сражение.
для греков единственной возможностью решительной морской победы было сражение в узком пространстве, где численный перевес врага нивелировался[12]. входя в проливы между материком и саламином, персы сами себя лишали преимуществ[13]. для них начало битвы при саламине стало решающей стратегической ошибкой, которая определила исход боя и дальнейший ход войны[14].