Виправте помилку угода Б. Хмельницького з польським королем ВладиславомIV, укладена 1648 році, передбачала перехід
під владу гетьмана трьох воєводств: Подільського, Чернігівського, Брацлавського, амністію козакам-
учасникам повстання, надання можливості польській шляхті повернутися у свої маєтності, козацький
реєстр у 20 тисяч та повне поновлення прав і привілей Руської православної церкви в Речі
Посполитій»
Перші політичні партії, які утворені і діяли на території Наддніпрянської України, що перебувала під владою Російської імперії були:
1. Революційна українська партія /РУП/.
Виникла в 1900 р. в м. Харкові. Лідери-студенти: Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов.
Мета: самостійна соціалістична Україна.
З 1903 р. РУП офіційно відмовилась від програмового завдання – самостійності України, віддавши перевагу соціалістичним, соціально - економічним вимогам та боротьбі за автономію України в складі Російської федерації.
В 1904 р. – частина членів РУП приєдналась до Російської соціал-демократичної робітничої партії /РСДРП/ як крайова організація під назвою Українська соціал-демократична спілка /УСДС/ [Скоропис-Йолтуховський, Ткаченко, Мазуренко].
В 1905 р. – на ІІ з'їзді РУП була перейменована в Українську соціал-демократичну робітничу партію /УСДРП/.
2. Українська соціалістична партія /УСП/.
Виникла в 1900 р.
Лідери: Б. Ярошевський, М. Меленевський,- українці польської культури. Створена на взірець Польської соціалістичної партії /ПСП/.
Програмні засади: практично не було розбіжності з РУП, тому на деякий час УСП (червень - грудень 1903 р.) навіть об'єднувалась з РУП.
В 1904 р. – більшість членів УСП вступила в ПСП.
3. Українська народна (національна) партія /УНП/.
Оформилась в 1902 р. як виразно націоналістична опозиція РУП.
Лідери: М. Міхновський, О. Макаренко.
Мета: "єдина, нероздільна, самостійна, демократична Україна".
Головний програмний документ : "10 заповідей члена УНП".
4. Українська демократична партія /УДП/.
Виникла в 1904 р.
Лідери: Б. Грінченко, С. Єфремов, І. Стешенко, - молодші члени громади та Всеукраїнської Загальної Організації.
Мета: ліквідація російського абсолютизму, побудова конституційного ладу, автономія України, широкі демократичні перетворення.
В кінці 1904 р. в УДП стався розкол, група лівих діячів проголосила створення Української радикальної партії /УРП/, оскільки їх не задовольняло обмеження лише національно тницькою діяльністю УДП.
5. Українська радикальна партія /УРП/.
Виникла в кінці 1904 р.
Лідери: Б. Грінченко, С. Єфремов, М. Левицький, Ф. Матушевський.
Мета: соціалістичне перетворення майбутньої України та федеративні відносини з Росією.
Наприкінці 1905 р. після кількамісячного самостійного існування УРП об'єдналась з УДП, утворивши Українську демократично-радикальну партію /УДРП/.
6. Українська демократично-радикальна партія /УДРП/.
Виникла в кінці 1905 р. Проіснувала до 1908 р., до заснування на її базі непартійного Товариства українських поступовців /ТУП/.
Мета: ліберальні перетворення, знищення експлуатації людини людиною, соціалістичний лад, автономія всім націям на їх території, створення т". Брала участь у виданнях практично всіх україномовних часописів.
7. Українська соціал-демократична робітнича партія /УСДРП/.
Виникла в грудні 1905 р. шляхом перейменування РУП.
Лідери: С. Петлюра, В. Винниченко, Д. Донцов, М. Порш, А. Жук.
В основу програми УСДРП лягла Ерфрутська програма німецьких соціал-демократів 1891 р.: право кожної нації на культурне і політичне самовизначення; широке самоврядування. Були намагання об'єднати партію з РСДРП, але через теоретичні розбіжності цього не сталося.
8. Українська партія соціалістів-революціонерів /УПСР/.
Зародилась в 1903/1904 рр., коли з'явились перші гуртки українських есерів, які на початку 1906 р. об'єднались в УПСР. Але невдовзі партія була розгромлена, її формування завершилося у квітні 1917 р. на установчому з'їзді. На осінь 1917 р. наймасовіша партія – налічувала 75 тис. чол. УПСР опиралась на селянство та національну інтелігенцію.
Лідери: М. Ковалевський, П. Христюк, М. Грушевський.
Мета: "пристосувати соціалістичні ідеї до конкретних форм життя української демократії". Особливий наголос на аграрні перетворення, що забезпечило значний вплив в українському селі. Автономія України.
9. Українська партія соціалістів-федералістів /УПСФ/.
З 1907 р. по 1917 р. Українська демократично-радикальна партія, будучи складовою частиною ТУП, вела в основному культурологічну роботу. В червні 1917 р. на конференції УДРП перейменована в УПСФ.
Лідери: С. Єфремов, Д. Дорошенко, Ф. Матушевський, А. Ніковський.
Мета: соціалізм і федерація.
10. Українська демократично-хліборобська партія /УДХП/.
Подробнее - на -
Объяснение:
потужну матеріально-технічну базу. Вартість основних засобів становить 644 767 млн ₴ (на 2007 р.), це майже в 2,3 рази більше, ніж вартість основних засобів у 2000 р. У комплексі працює понад 3,6 млн працівників, які разом принесли прибуток промисловості у розмірі 43 700,9 млн ₴ (2007 р.), що в 5 разів більше, ніж у 2001 р.
У промисловості працює бл. 18 % зайнятого населення України (2008 р.) і створюється бл. 26 % ВВП (2012 р.) В структурі промисловості найвищу питому вагу займають чорна металургія, машинобудування, електроенергетика, хімічна та харчова промисловості[1].
Станом на 2011 рік, 66,3 % обсягу промислової продукції припадало на продукцію переробної промисловості, 22,7 % — на продукцію електроенергетики і 11 % — на продукцію добувної промисловості.
У промисловості домінують третій і четвертий технологічні уклади. Їх частка у промисловому виробництві становить 95 %. Основою цих укладів є металургійна, хімічна, легка промисловість, паливно-енергетичний комплекс, більшість галузей машинобудування. Частка п'ятого і шостого технологічних укладів не перевищує 5 %. Основою цих укладів є електронна промисловість, обчислювальна, волоконно-оптична техніка, програмне забезпечення, телекомунікації, роботобудування, інформаційні послуги, біотехнології.