Галицько-Волинське князівство занепало під впливом цілої низки факторів. Загострилися відносини із Золотою Ордою, в васальних відносинах до якої князівство продовжувало складатися, в період її об'єднання і подальшого посилення на початку XIV століття, відсутність міцної централізованої княжої влади і надмірно сильні позиції боярської аристократії у політиці ,Збільшилася залежність правителів від боярської аристократії, обірвалася династія Романовичів. У 1340 році, у зв'язку зі смертю останнього повновладного правителя князівства, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році Галичина була поступово захоплена сусідньою Польщею, а Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдине політичне ціле.
княжеская власть в новгороде составляла существенный, хотя и своеобразный элемент государственного строя, а сам князь был неотъемлемой фигурой политической жизни. новгородская летопись постоянно повествует о призвании князей или об их изгнании, о борьбе новгородцев с князьями и т. п. князь является одной из центральных фигур в летописном рассказе.
в то время как в других областях древней руси княжеская власть была весьма прочной и переходила от отца к сыну, в новгороде своих князей, не было. там не могла утвердиться ни одна княжеская ветвь. князья сменялись на новгородском столе с молниеносной быстротой: за два столетия (с 1095 по 1304 г.) они сменились 58 раз. в общей сложности на новгородском столе за это время побывало около 40 представителей различных княжеских ветвей, причем некоторые из них избирались и изгонялись по нескольку раз. это свидетельствовало о многочисленных конфликтах князей с новгородцами, об острой антикняжеской борьбе.
Галицько-Волинське князівство занепало під впливом цілої низки факторів. Загострилися відносини із Золотою Ордою, в васальних відносинах до якої князівство продовжувало складатися, в період її об'єднання і подальшого посилення на початку XIV століття, відсутність міцної централізованої княжої влади і надмірно сильні позиції боярської аристократії у політиці ,Збільшилася залежність правителів від боярської аристократії, обірвалася династія Романовичів. У 1340 році, у зв'язку зі смертю останнього повновладного правителя князівства, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році Галичина була поступово захоплена сусідньою Польщею, а Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдине політичне ціле.
княжеская власть в новгороде составляла существенный, хотя и своеобразный элемент государственного строя, а сам князь был неотъемлемой фигурой политической жизни. новгородская летопись постоянно повествует о призвании князей или об их изгнании, о борьбе новгородцев с князьями и т. п. князь является одной из центральных фигур в летописном рассказе.
в то время как в других областях древней руси княжеская власть была весьма прочной и переходила от отца к сыну, в новгороде своих князей, не было. там не могла утвердиться ни одна княжеская ветвь. князья сменялись на новгородском столе с молниеносной быстротой: за два столетия (с 1095 по 1304 г.) они сменились 58 раз. в общей сложности на новгородском столе за это время побывало около 40 представителей различных княжеских ветвей, причем некоторые из них избирались и изгонялись по нескольку раз. это свидетельствовало о многочисленных конфликтах князей с новгородцами, об острой антикняжеской борьбе.