Византия Разделяете ли Вы мнение, что «никакой отдельной истории Византии нет, а есть лишь затянувшееся на тысячу лет угасание Рима»? Обоснуйте Ваш ответ.
Процессы, вызвавшие тяжелые демографические последствия, начались уже с первых лет османского завоевания в конце XIVвека. Нашествие принудило тысячи беженцев искать от разрухи и насилия в областях к северу от Дуная. Отдельные группы населения депортироваались в Малую Азию, другие — распроданы на рынках рабов по островам Архипелага, где безвозвратно теряются их следы. Десятки селений в равнинных областях страны оставлены болгарами, так как они предпочитают удалиться как можно дальше от больших дорог, используемых османской империей в своих многочисленных завоевательных походах на западные Балканы и в Центральную Европу. В результате колонизации мусульманским населением из Малой Азии чувствительно меняется и этнический облик некоторых районов Болгарии.
Пятивековое турецкое иго и геноцид в БолгарииНа протяжении многих веков своего существования болгарский народ многократно подвергался прямому и косвенному уничтожению от меча разных завоевателей, но под властью Османской империи это процесс принял характер геноцида. Уничтожались мужчины-воины и мирное население — дети, женщины, старики. Практика бесчеловечной «кровной дани» , когда малолетних мальчиков насильственно уводили из семей и превращали в янычар — жестоких убийц собственного народа, вызывает ужас и сейчас.
Десятки тысяч болгар были расселены в Азии и со временем ассимилированы. Похищения в рабство с насильственной исламизацией, а так же наглые грабежи и захваты собственности привели в упадок все хозяйственное развитие.
Пятивековое турецкое иго и геноцид в БолгарииГеноцид против болгарского народа был жесток своей религиозной превратила в жертвы многие поколения. «Неверные» , называемые «гяурами» ( тур. - толпа, стадо) были низвергнуты в категорию людей «второго сорта» и подвергнуты планомерному истреблению во имя «правой веры» — ислама. Долго последствиями этого уничтожения остаются сотни тысяч убитых и миллионы не рожденных болгар. Разрушались христианские храмы. издан был приказ султана. запрещавший строительство церквей выше человеческого роста. Многочисленные восстания болгар против турецкого ига ( восстания Константина и Фружина, Тырновское восстание, Чипровское восстание и др. ) были потоплены в крови. Этот варварский процесс, начавшийся в конце XIVв. завершен младо-турками летом 1913г этнической чисткой в Восточной Фракии, жертвами которого стали тысячи болгар и четверть миллиона беженцев. Вопреки принятому в 1925 г Ангорскому соглашению, обязывающему Турию возместить Болгарии убытки в размере почти 5 миллиардов долларов, подобный акт все еще остается дипломатическим обещанием без реальных последствий.
Панування Риму на світовій політичній арені в першу чергу заслуга його правителів і сильною професійної армії. Завдяки постійним війнам, який вів Рим протягом всієї своєї історії, римською армією була розроблена не тільки сильна і мудра стратегія, але і правильна її організація.
Сильна стратегія римської армії
Після захоплення Римської імперії Італії, римські війська були значно реформовані і вдосконалені. У 1 столітті армія складалася з 25 легіонів, до складу кожного з них входило, щонайменше, чотири тисячі піхотинців і більше трьохсот чоловік кінного війська.
Ще одним надбанням римської армії було те, що на чолі кожного легіону стояли професійні полководці, які мали великий досвід в керівництві військами. Велика увага приділялася також обмундируванню воїнів.
Тіло захищали спеціальні металеві пластини, на голову надівали спеціальні шоломи з міцної шкіри і заліза. Армійським керівництвом на території сучасної Європи будувалися спеціальні військові табори.
Гай Юлій Цезар і його приймач Октівіан серпня всіляко сприяли розвитку армії, тому що основою їхньої зовнішньої політики було саме бажання розширити межі Римської Імперії.
Дивним є той факт, що ці правителі завжди говорили про те, що насправді Рим ні на кого не нападає, а навпаки – захищається від агресорів. Хоча видимих претендентів на владу в Римській Імперії у той час не було.
В результате колонизации мусульманским населением из Малой Азии чувствительно меняется и этнический облик некоторых районов Болгарии.
Пятивековое турецкое иго и геноцид в БолгарииНа протяжении многих веков своего существования болгарский народ многократно подвергался прямому и косвенному уничтожению от меча разных завоевателей, но под властью Османской империи это процесс принял характер геноцида. Уничтожались мужчины-воины и мирное население — дети, женщины, старики. Практика бесчеловечной «кровной дани» , когда малолетних мальчиков насильственно уводили из семей и превращали в янычар — жестоких убийц собственного народа, вызывает ужас и сейчас.
Десятки тысяч болгар были расселены в Азии и со временем ассимилированы. Похищения в рабство с насильственной исламизацией, а так же наглые грабежи и захваты собственности привели в упадок все хозяйственное развитие.
Пятивековое турецкое иго и геноцид в БолгарииГеноцид против болгарского народа был жесток своей религиозной превратила в жертвы многие поколения. «Неверные» , называемые «гяурами» ( тур. - толпа, стадо) были низвергнуты в категорию людей «второго сорта» и подвергнуты планомерному истреблению во имя «правой веры» — ислама.
Долго последствиями этого уничтожения остаются сотни тысяч убитых и миллионы не рожденных болгар.
Разрушались христианские храмы. издан был приказ султана. запрещавший строительство церквей выше человеческого роста.
Многочисленные восстания болгар против турецкого ига ( восстания Константина и Фружина, Тырновское восстание, Чипровское восстание и др. ) были потоплены в крови.
Этот варварский процесс, начавшийся в конце XIVв. завершен младо-турками летом 1913г этнической чисткой в Восточной Фракии, жертвами которого стали тысячи болгар и четверть миллиона беженцев. Вопреки принятому в 1925 г Ангорскому соглашению, обязывающему Турию возместить Болгарии убытки в размере почти 5 миллиардов долларов, подобный акт все еще остается дипломатическим обещанием без реальных последствий.
Объяснение:
Панування Риму на світовій політичній арені в першу чергу заслуга його правителів і сильною професійної армії. Завдяки постійним війнам, який вів Рим протягом всієї своєї історії, римською армією була розроблена не тільки сильна і мудра стратегія, але і правильна її організація.
Сильна стратегія римської армії
Після захоплення Римської імперії Італії, римські війська були значно реформовані і вдосконалені. У 1 столітті армія складалася з 25 легіонів, до складу кожного з них входило, щонайменше, чотири тисячі піхотинців і більше трьохсот чоловік кінного війська.
Ще одним надбанням римської армії було те, що на чолі кожного легіону стояли професійні полководці, які мали великий досвід в керівництві військами. Велика увага приділялася також обмундируванню воїнів.
Тіло захищали спеціальні металеві пластини, на голову надівали спеціальні шоломи з міцної шкіри і заліза. Армійським керівництвом на території сучасної Європи будувалися спеціальні військові табори.
Гай Юлій Цезар і його приймач Октівіан серпня всіляко сприяли розвитку армії, тому що основою їхньої зовнішньої політики було саме бажання розширити межі Римської Імперії.
Дивним є той факт, що ці правителі завжди говорили про те, що насправді Рим ні на кого не нападає, а навпаки – захищається від агресорів. Хоча видимих претендентів на владу в Римській Імперії у той час не було.