Оброк - крестьянская повинность, заключающаяся в обязанности крестьянина выплатить его дань господину деньгами или естесственными произведениями своего труда (продуктами СХ, собирательства).
Барщина - крестьянская повинность, заключающаяся в даровом труде крестьянина в пользу своего господина.
Оброк:
Упомянутые жители должны каждый год на праздник всех святых платить своему сеньору 30 турских ливров в ходячей монете.
Жители деревни обязаны приносить в замок сеньора ежегодно четвёртую часть всех мёртвых и сухих деревьев, сплавляемых по реке, протекающей через Обьер.
Упомянутые жители платят десятину с овец, а также за ягненка монету и десятину с приплода скота.
Жители Обьера обязаны каждый год своему сеньору возить сено с лугов, которые расположены на земле, подсудной сеньору, который может, когда захочет, иметь сено.
Барщина:
Каждый житель должен отбыть три дня барщины на быках, а именно: один день в марте, другой во время сева и третий в августе.
Кіммерійці згадуються античними грецькими авторами, зокрема Гомером та Геродотом, а також у ассирійських текстах. Частина дослідників ідентифікує кіммерійців з пізніми пам’ятками білозерської археологічної культури XII–IX ст., або з пам’ятками чорногорівської культури і новочеркаськими пам’ятками ІХ ст. до Р.Х. Загалом більшість знахідок степової зони приписують кіммерійцям та відносять до умовної “кіммерійської культури”. Ймовірно, під назвою “кіммерійці” античні автори розуміли все населення Північного Причорномор’я передскіфської епохи, тому таке спрощення є виправданим. Кіммерійці майстерно оброблювали залізо, проте використовували і знаряддя праці та зброю з бронзи. Вони розводили коней і займались кочовим скотарством. Задля отримання здобичі кіммерійці здійснювали військові набіги на сусідні племена. У 720-х рр. до Р.Х. кіммерійці напали на закавказьку державу Урарту, розбивши її військо та здійснивши набіг на її територію. Пізніше кіммерійці вступили у конфлікт з іншою великою державою регіону – Ассирією. У одній з битв з ассирійцями кіммерійці вбили їхнього царя Саргона ІІ, проте були розбиті та відступили з Ассирії. У якості найманців кіммерійці служили у різних державах Близького Сходу.
Оброк - крестьянская повинность, заключающаяся в обязанности крестьянина выплатить его дань господину деньгами или естесственными произведениями своего труда (продуктами СХ, собирательства).
Барщина - крестьянская повинность, заключающаяся в даровом труде крестьянина в пользу своего господина.
Оброк:
Упомянутые жители должны каждый год на праздник всех святых платить своему сеньору 30 турских ливров в ходячей монете.
Жители деревни обязаны приносить в замок сеньора ежегодно четвёртую часть всех мёртвых и сухих деревьев, сплавляемых по реке, протекающей через Обьер.
Упомянутые жители платят десятину с овец, а также за ягненка монету и десятину с приплода скота.
Жители Обьера обязаны каждый год своему сеньору возить сено с лугов, которые расположены на земле, подсудной сеньору, который может, когда захочет, иметь сено.
Барщина:
Каждый житель должен отбыть три дня барщины на быках, а именно: один день в марте, другой во время сева и третий в августе.
Кіммерійці згадуються античними грецькими авторами, зокрема Гомером та Геродотом, а також у ассирійських текстах. Частина дослідників ідентифікує кіммерійців з пізніми пам’ятками білозерської археологічної культури XII–IX ст., або з пам’ятками чорногорівської культури і новочеркаськими пам’ятками ІХ ст. до Р.Х. Загалом більшість знахідок степової зони приписують кіммерійцям та відносять до умовної “кіммерійської культури”. Ймовірно, під назвою “кіммерійці” античні автори розуміли все населення Північного Причорномор’я передскіфської епохи, тому таке спрощення є виправданим. Кіммерійці майстерно оброблювали залізо, проте використовували і знаряддя праці та зброю з бронзи. Вони розводили коней і займались кочовим скотарством. Задля отримання здобичі кіммерійці здійснювали військові набіги на сусідні племена. У 720-х рр. до Р.Х. кіммерійці напали на закавказьку державу Урарту, розбивши її військо та здійснивши набіг на її територію. Пізніше кіммерійці вступили у конфлікт з іншою великою державою регіону – Ассирією. У одній з битв з ассирійцями кіммерійці вбили їхнього царя Саргона ІІ, проте були розбиті та відступили з Ассирії. У якості найманців кіммерійці служили у різних державах Близького Сходу.