Визначте, про що йдеться в поданих уривках. У чому історичне значення згаданих подій/явищ? «Азовці на веслярських човнах здавна були неперевершеними моряками. їм не страшні були ні темні ночі на хвилях моря, ні морські буруни, що кидали баркаси, як тріски. Звичним оком козаки здалеку зауважували ледь помітні крапки, з яких згодом виростали контрабандні судна, що рідко йшли від рук козаків» (П. Короленко).
Велике переселення народів. З III століття варвари стали представляти все більш серйозну небезпеку для імперії. Для боротьби з ними римська армія була розділена на війська «прикордонні» і «рухливі». Чисельність армії росла, в IV столітті вона налічувала вже 75 легіонів. Колись служба в армії дозволялось тільки римським громадянам. У часи розквіту імперії вона стала добровільним і добре оплачуваною ремеслом. Але з часом римляни все частіше воліли воювати з варварами руками самих варварів. Цілі загони північних сусідів Риму – германців – переходили на римську службу, зобов’язуючись брати участь у походах імператора і захищати землі імперії від своїх одноплемінників. У IV столітті з германців набиралася палацова варта, їхні вожді почали грати важнуюроль при дворі.
Десятки азіатських і німецьких племен знімалися з насиджених місць і нестримною лавиною прагнули на землі імперії. Це величезне пересування племен, яке відбувалося протягом кількох століть і розтрощивши Римську імперію, згодом назвали Великим переселенням народів. Вирішальні події розгорнулися в 70-х роках IV століття, коли в римські межі вступили німецькі племена готів. Цей народ, довгий час жив на північно-східних кордонах імперії, під тиском азіатських кочівників гунів переправився через Дунай і з дозволу імператора оселився на римській території. У 378 році незадоволені утисками місцевої влади готи повстали. Під Адріанополем, розташованим неподалік від Константинополя, готи розбили вщент римську армію на чолі з імператором. Від неминучої катастрофи держава врятував новий імператор Феодосії I Великий (379-395), прозваний «другом готовий». Імператор встановив мир з німцями і всіх їх взяв на службу. Він сподівався, що варвари стануть кращими правоохоронцями римської землі, ніж самі римляни. З готів, вандалів і франків Феодосії склав армію для боротьби зі своїми суперниками. У роки його правління німецькі вожді ставали навіть римськими полководцями і сенаторами.
Знайдіть на карті місця розселення готів, вандалів і франків.
Поділ імперії. Доля Стародавнього Риму. З 395 року сини Феодосія – Гонорій і Аркадій стали керувати імперією спільно. Двір Аркадія перебував у Новому Римі – Константинополі, столицею Гонорія стала Равенна, розташована на півночі Італії. З цього часу можна говорити про початок поділу Римської імперії на Західну і Східну. Майже сто років кожна з них управлялася «своїми» імператорами. У них були свій двір, сенат, армія, що складалася в основному з варварів.
Готи, порушивши укладені раніше договори, взялися спустошувати римські провінції. Найбажанішою здобиччю для варварів став Рим. 24 серпня 410 року позбавлений захисту місто було захоплене і розграбоване. Розорення Вічного міста потрясло весь римський світ.
Однак варвари в Римі не залишилися. Розграбований місто було повернуто імператору, а готи пішли за Альпи і осіли в Галлії. У равеннского уряду вистачало військ тільки на оборону Італії. Полчища варварів остаточно прорвали кордон по Рейну. За наступні десятиліття вони розселилися в Іспанії, Галлії, Північній Африці. В очах місцевих жителів не прибульці були жадібними завойовниками, яким доводилося віддавати до половини своєї землі. Довгий час різні народи жили пліч-о-пліч, не змішуючись один з одним, зберігаючи свої закони і життєвий уклад.
Объяснение:
В результате экономического развития в пореформенный период (особенно промышленного подъема XIX в., завершился к окончательно сложилась система российского капитализма. Это выражалось в росте предпринимательства и капиталов, совершенствовании производства, его технологическом перевооружении, увеличении количества наемной рабочей силы во всех сферах народного хозяйства. Денежная реформа 1895—1897 годов (денежная реформа Витте) — денежная реформа, установившая золотой монометаллизм или свободный обмен кредитных билетов на золото (золотой стандарт). Реформа также означала девальвацию рубля по курсу «двух третей», которая без ожидавшихся потрясений - Сергей Витте
Объяснение: