Индо-скифские племена в Индии именовались «шака», как вариант индийского наименования сака. Шаки упоминаются во множестве текстов: «Пураны», «Ману-смрити», «Рамаяна», «Махабхарата», «Махабхашья» Патанджали, «Брихат-Самхита» Варахи Михиры, «Кавьямиманса», «Брихат-Ката-Маньяри», «Ката-Саритсагара» и других древних текстах. Термин «шака» используется как собирательное наименование воинственных племен северо-запада. Некоторые источники[уточнить] приписывают сакское происхождение Будде Гаутаме, его отец принадлежал к касте кшатриев. Титул Шакьямуни означает «мудрейший из шакья». Но, возможно, что это одно из заблуждений.
«Выродившиеся» кшатрии с северо-западаПравить
В «Манусмрити», написанной около 200 г., племена шака вместе с яванами, камбоджами, парадасами, пахлавами, киратасами и дарадасами упоминаются как «выродившиеся воины» или кшатрии. В «Анушассанапарва», одной из книг «Махабхараты», говорится о шака, камбоджах и яванах в том же качестве. Патанджали в «Махабхашье» определяет племена шака и явана как шудр.
Вартика в своей «Катьяяне» перечисляет царей шака, шарасами, сабарасми, барасами и др. и описывает их как варварские племена Уттарапаты. В другой версии те же эпические народы шаки, камбоджи и кашасы упоминаются как племена из Удичьи, то есть с севера. Кроме этого, «Кишкинда Канда» «Рамаяны» относит местопребывание шака, камбоджей, яванов и парадов к самому северо-западу за Химават (Xимават или Химаван — древнее название горной цепи Гималаи). Область северо-западнее Гималаев, расположена на территории совр. Пакистана, и с древних времён известна под названием Семиречье (Sapta Sindhu). Северо-западными границами области являются горы Гиндукуш, с востока плодородные равнинные районы Семиречья и Пятиречья ведийского защищают гималайские хребты.
Повідомлення про вікінгів викладено в цій статті та розповість про те хто такі вікінги та чим вони займалися. Розповідь про вікінгів На Русі їх називали варягами, у Франції норманами. Вони ж називали себе вікінгами і жили на території сучасної Данії, Норвегії та Швеції в період 800 – 1100 років н.е. Вони плавали по морях, захоплюючи поселення і грабували їх. Але, тим не менш, вони відкрили острови Гренландія та Ісландія. Лейф Щасливий, ватажок вікінгів, в 1000 році висадився на острові Ньюфаундленд (Північна Америка). Частина вікінгів своїх земель не покидала. Вони займалися розведенням худоби і полюванням в лісах, на бідних землях сіяли жито, просо і овес. Але велика їх частина практично все життя проводила в плаваннях, військових походах і набігах. Озброєні вони були бойовими сокирами. Їх дерев’яні човни були міцними, швидкими, легкими і маневреними. На них вікінги долали багато миль. Корабель на тривалий час замінював їм будинок. Навіть ховали вони знатних воїнів в човнах. Зазвичай, в походах вікінги заплітали волосся і бороду в косички, щоб вітер не плутав їх. З собою вони для прожитку везли живу худобу та засушене м’ясо. Відмінною рисою їх тури була дерев’яна різьблена фігура дракона на носі корабля. Налітаючи на поселення, вікінги не давали оговтатися місцевим жителям. Все відбувалося блискавично. Прибережні села після набігу спалювалися. Повертаючись додому, частину награбованого вони віддавали своєму вождю – конунга. Він на ці кошти будував великий родовий замок. Заможних, багатих вікінгів відрізняли родові фортеці. Розселення вікінгів Найчастіше вони залишалися жити на захоплених територіях і одружилися на місцевих жінках, змішуючись з іншою народністю. Завойовники колонізували землі Франції, Британії, Ісландії. Ними були засновані перші поселення на острові Гренландія. Вони дійшли до Північної Америки, але через сутички з місцевими індіанцями заселитися там не змогли. Цікаво, що варяг Рюрик був першим князем земель руських і засновником майбутньої Київської Русі. Цікаві факти про вікінгів Насправді вони не носили рогатих шоломів, як це показано у фільмах. Нормани були дуже охайними. Археологи під час розкопок знайшли бритви, щипці і гребені. Купалися вони раз на тиждень, набагато частіше, ніж інші жителі європейського континенту. Дівчата їх народу виходили заміж в 12 років. Майже 6000 років тому вікінги розробили перші примітивні лижі, які виступали засобом пересування. Вони спеціально вибілювали волосся і бороду їдким милом з високою місткістю лугу.
Индо-скифские племена в Индии именовались «шака», как вариант индийского наименования сака. Шаки упоминаются во множестве текстов: «Пураны», «Ману-смрити», «Рамаяна», «Махабхарата», «Махабхашья» Патанджали, «Брихат-Самхита» Варахи Михиры, «Кавьямиманса», «Брихат-Ката-Маньяри», «Ката-Саритсагара» и других древних текстах. Термин «шака» используется как собирательное наименование воинственных племен северо-запада. Некоторые источники[уточнить] приписывают сакское происхождение Будде Гаутаме, его отец принадлежал к касте кшатриев. Титул Шакьямуни означает «мудрейший из шакья». Но, возможно, что это одно из заблуждений.
«Выродившиеся» кшатрии с северо-западаПравить
В «Манусмрити», написанной около 200 г., племена шака вместе с яванами, камбоджами, парадасами, пахлавами, киратасами и дарадасами упоминаются как «выродившиеся воины» или кшатрии. В «Анушассанапарва», одной из книг «Махабхараты», говорится о шака, камбоджах и яванах в том же качестве. Патанджали в «Махабхашье» определяет племена шака и явана как шудр.
Вартика в своей «Катьяяне» перечисляет царей шака, шарасами, сабарасми, барасами и др. и описывает их как варварские племена Уттарапаты. В другой версии те же эпические народы шаки, камбоджи и кашасы упоминаются как племена из Удичьи, то есть с севера. Кроме этого, «Кишкинда Канда» «Рамаяны» относит местопребывание шака, камбоджей, яванов и парадов к самому северо-западу за Химават (Xимават или Химаван — древнее название горной цепи Гималаи). Область северо-западнее Гималаев, расположена на территории совр. Пакистана, и с древних времён известна под названием Семиречье (Sapta Sindhu). Северо-западными границами области являются горы Гиндукуш, с востока плодородные равнинные районы Семиречья и Пятиречья ведийского защищают гималайские хребты.
Повідомлення про вікінгів викладено в цій статті та розповість про те хто такі вікінги та чим вони займалися. Розповідь про вікінгів На Русі їх називали варягами, у Франції норманами. Вони ж називали себе вікінгами і жили на території сучасної Данії, Норвегії та Швеції в період 800 – 1100 років н.е. Вони плавали по морях, захоплюючи поселення і грабували їх. Але, тим не менш, вони відкрили острови Гренландія та Ісландія. Лейф Щасливий, ватажок вікінгів, в 1000 році висадився на острові Ньюфаундленд (Північна Америка). Частина вікінгів своїх земель не покидала. Вони займалися розведенням худоби і полюванням в лісах, на бідних землях сіяли жито, просо і овес. Але велика їх частина практично все життя проводила в плаваннях, військових походах і набігах. Озброєні вони були бойовими сокирами. Їх дерев’яні човни були міцними, швидкими, легкими і маневреними. На них вікінги долали багато миль. Корабель на тривалий час замінював їм будинок. Навіть ховали вони знатних воїнів в човнах. Зазвичай, в походах вікінги заплітали волосся і бороду в косички, щоб вітер не плутав їх. З собою вони для прожитку везли живу худобу та засушене м’ясо. Відмінною рисою їх тури була дерев’яна різьблена фігура дракона на носі корабля. Налітаючи на поселення, вікінги не давали оговтатися місцевим жителям. Все відбувалося блискавично. Прибережні села після набігу спалювалися. Повертаючись додому, частину награбованого вони віддавали своєму вождю – конунга. Він на ці кошти будував великий родовий замок. Заможних, багатих вікінгів відрізняли родові фортеці. Розселення вікінгів Найчастіше вони залишалися жити на захоплених територіях і одружилися на місцевих жінках, змішуючись з іншою народністю. Завойовники колонізували землі Франції, Британії, Ісландії. Ними були засновані перші поселення на острові Гренландія. Вони дійшли до Північної Америки, але через сутички з місцевими індіанцями заселитися там не змогли. Цікаво, що варяг Рюрик був першим князем земель руських і засновником майбутньої Київської Русі. Цікаві факти про вікінгів Насправді вони не носили рогатих шоломів, як це показано у фільмах. Нормани були дуже охайними. Археологи під час розкопок знайшли бритви, щипці і гребені. Купалися вони раз на тиждень, набагато частіше, ніж інші жителі європейського континенту. Дівчата їх народу виходили заміж в 12 років. Майже 6000 років тому вікінги розробили перші примітивні лижі, які виступали засобом пересування. Вони спеціально вибілювали волосся і бороду їдким милом з високою місткістю лугу.
Удачі тобі!!
Надіюсь правильно хотя б частинку