Вопрос №1 ( 2 (-а/-ов)): битву на курській дузі 1943 р. можна охарактеризувати як факт: елементарний складний систематичний простий вопрос №2 ( 2 (-а/-ов)): сукупність історичних досліджень, присвячених певній темі це: збірник антологія том історіографія вопрос №3 ( 2 (-а/-ов)): одна з головних функцій історії, що полягає у дослідженні історичних подій та явищ? пізнавальна поєднання поколінь світоглядна практично-політична вопрос №4 ( 2 (-а/-ов)): що з наведеного не є історичною подією: прийняття конституції україни революція гідності 2013-2014 рр. обрання президентом україни п. порошенка обрання гетьманом війська запорозького б. хмельницького вопрос №5 ( 1 (-а/-ов)): установіть відповідність між історичним фактом (1-4) та історичним явищем, що йому відповідає (а-д). хрещення киян у дніпрі визволення києва від німецьких загарбників акт проголошення незалежності україни проголошення б. хмельницького гетьманом війська запорозького встановлення радянської влади в україні хрещення русі друга світова війна національно-визвольна війна українського народу середини 17 століття проти речі посполитої здобуття україною незалежності
Стратег – это по древнегречески обозначает воеводу, военачальника, полководца. В Древней Греции так называли главнокомандующего войсками, он также мог заниматься финансовыми делами и судить людей в своих войсках, осуществлять внешние связи. В Афинском государстве он также командовал флотом. Ими выбирались граждане возрастом больше 40 лет. Стратег мог назначить Народное собрание, которое занималось вопросами внешней политики. Стратеги также исполняли административные обязанности в военных, финансовых и судебных областях. Они назначали наказания и награждения в войсках.
Повоєнна Україна у багатьох важливих відношеннях виявилася дуже відмінною від тієї, якою була раніше. Значно розширились кордони, зросла політична й економічна вага в СРСР, докорінно змінився склад населення і, що найважливіше, вперше за багато століть всі українці опинилися в межах однієї держави.
До цих змін прагнули пристосуватися як українське суспільство, так і радянський режим, отож, кроки, спрямовані на це пристосування, становлять головну тему повоєнної історії України. Величезних збитків від воєнних дій та окупації було завдано господарству республіки - крім пограбованих і виведених з ладу тисяч промислових підприємств, було вщент розорено сільське господарство. Руйнувань та занепадів зазнали міста і села України.
У містах люди змушені були жити у землянках, підвалах, зруйнованих будинках тощо. Перетворено на руїни багато лікарень і шкіл, палаців культур і ВУЗів. Люди не мали необхідної їжі, одягу, взуття, білизни. Здавалось, за таких умов відродження господарства - справа багатьох десятиліть, протягом яких СРСР втратить статус великої держави. Але народ був сповнений рішучості якнайшвидше відродити країну.
Насамперед люди ждали відміни колгоспної системи в її кріпосницько-сталінському варіанті. Ще до завершення німецько-радянської війни розпочалося переведення економіки на виробництво мирної продукції. Значно скорочувалася асигнування на оборонну промисловість. Вони спрямовувалися здебільшого на випуск мирної продукції, на відповідне переобладнання промислових підприємств.
Цілі галузі промисловості, що випускали озброєння та боєприпаси перейшли на виробництво верстатів, сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив. Коштів які змогла виділити держава за тих скрутних часів не вистачало. Певне значення у зв'язку з цим мало матеріально-технічне співробітництво республіки з іншими регіонами країни. Насамперед відбудували паливно-енергетичну базу, залізничний транспорт, машинобудування. На кінець1946 р. переведення економіки на випуск мирної продукції в основному були завершені.