Восстание Степана Разина по плану: причины, ход восстания, характер действий бунтовщиков,итоги выступления. 7 класс. Как можно быстрее, не так научно, кратко, своими словами по исторической карте (с. 128-129) маршрут похода рязинского войска в 1670-1671 годах. Чем можно объяснить, что восстание охватило столь значительную территорию? Не так научно, своими словами
Объяснение:
Яросла́в Влади́мирович (в поздней историографической традиции Яросла́в Му́дрый; ок. 978[1] — 20 февраля[2][3] 1054, Вышгород) — князь ростовский (987—1010), князь новгородский (1010—1034), великий князь киевский (1016—1018, 1019—1054).Яросла́в Володи́мирович[3] (983 / 987 — 17/20 лютого 1054) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1015–1018, 1019–1054). Князь ростовський (988–1010) і новгородський (1010–1034). Другий син київського князя Володимира Святославича від полоцької князівни Рогніди[4]. 988 року, за наказом батька, став намісником у Ростові. Був одружений з Інгігердою, шведською принцесою[5]. Після смерті старшого брата Вишеслава переведений до Новгорода[4]. 1014 року намагався унезалежнитися від Києва, відмовився виплачувати батькові данину (Володимир готував похід на Новгород, але 15 липня 1015 року помер). Взяв участь у міжусобній боротьбі за владу з братами, в якій загинули Борис, Гліб і Святослав. 1019 року переміг київського князя Святополка на Альті. 1026 року уклав угоду із братом Мстиславом, поділивши Руську землю по Дніпру; отримав Київ з Правобережжям, а Мстислав — Чернігів з Лівобережжям. Після смерті Мстислава (1036) став одноосібним володарем Русі. Доклав багато зусиль до зміцнення держави. 1036 року розбив і назавжди відкинув від Києва печенігів[4]. На початку 1030-х років відвоював у Польщі червенські міста і Белзьку волость[4]. Здійснив успішні походи проти ятвягів і литовців[4]. Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «місто Ярослава», окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор (1054)[4]. Започаткував укладання першого літописного зводу 1037—1039 років та першого писаного зводу законів — «Руської правди». Мав велику родину, уклав шлюбні відносини з багатьма європейськими правителями. За численні реформи та досягнення, що мали позитивний вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько Яросла́в Му́дрий. Помер у Вишгороді[1], похований у Софійському соборі. У православній церкві прославлений як благовірний (тобто православний святий з монархів)[6]. Хрещене ім'я — Георгій (Юрій); також — Ярослав-Юрій Володимирович. У західній традиції — Яросла́в І.
Внутренняя политика была активной. В 1797 г. Был установлен новый порядок престолонаследия,сокращение привилегий дворян. В1797г. были введены телесные наказания дворян за преступления. При Павле 1 улучшилось положение крестьян. Павел восстановил ряд коллегий упразднённых Екатериной 2.
Внешняя политика: главная задача борьба с революционной Францией и в 1798г. Россия вступила в антифранцузскую коалицию. В 1799г. русские войска по командованием Суворова освободили от французов северную Италию. В 1800г.- сближение с Францией,разрыв отношений с Англией и Австрией и подготовка русской армии к походу в Индию. Павла 1 поставили главой мальтийского ордена,все были этим недовольны,так как это был католический орган,а не православный . 12 марта 1801 года Павел 1 был убит.