Восстановите хронологическую последовательность событий: А) режим второй империи
б) принятие конституции национальным собранием
в) вооруженные восстания рабочих в лионе
г) образованные объединенной социалистической партии
д) образование рабочей партии
Бенуа Леонтий Николаевич 1856 - 1928
Бенуа Николай Леонтьевич 1813 - 1898
Бланк Иван Яковлевич 1708 - 1745
Бонштедт Людвиг Людвигович 1822 - 1885
Боссе Гаральд Эрнстович 1812 - 1894
Браунштейн Иоганн XVIII век
Бренна Винченцо 1747 - 1818 (1820)
Брюллов Александр Павлович 1798 - 1877
Бубырь Алексей Фёдорович 1876 - 1919
Валлен-Деламот Жан Батист Мишель 1729 - 1800
Васильев Николай Васильевич 1875 - 1941
Вист Александр Францевич 1722 - 1794
Воронихин Андрей Никифорович 1759 - 1814
Еропкин Пётр Михайлович 1689 - 1740
Ефимов Николай Ефимович 1799 - 1849
Захаров Андреян Дмитриевич 1761 - 1811
Земцов Михаил Григорьевич ? -1743
Камерон Чарльз 1743 - 1812
Кваренги Джакомо Антонио 1744 - 1817
Китнер Иероним Севастьянович 1839 - 1929
Кокоринов Александр Филиппович 1726 - 1772
Коробов Иван Кузьмич 1700 - 1747
Кракау Александр Иванович 1817 - 1888
Леблон Жан Батист 1679 - 1719
Лидваль Фёдор Иванович 1870 - 1945
Львов Николай Александрович 1751 - 1803
Маттарнови Георг ? -1719
Месмахер Максимилиан Егорович 1842 - 1906
Михайлов 2-й Андрей Алексеевич 1773 - 1849
Монферран Огюст 1786 - 1858
Парланд Альфред Александрович 1842 - 1919
Растрелли Франческо Бартоломео 1700 - 1771
Рахау Карл Карлович 1830 - 1880
Резанов Александр Иванович 1817 - 1887
Ринальди Антонио 1709 - 1794
Росси Карл 1775 - 1849
Руска Луиджи 1758 (1762) - 1822
Старов Иван Егорович 1744 - 1808
Стасов Василий Петрович 1769 - 1848
Сюзор Павел Юльевич 1844 - 1919
Тома де Томон Жан Франсуа 1759 (1760) - 1813
Тон Константин Андреевич 1794 - 1881
Трезини Доменико Андреа 1670 - 1734
Фельтен Юрий Матвеевич 1730 - 1801
Фомин Иван Александрович 1872 - 1936
Фон Гоген Александр Иванович 1856 - 1914
Чевакинский Савва Иванович 1709 - 1774 (или 1780)
Шауб Василий Васильевич 1861 - 1934
Швертфегер Теодор 1680 - ?
Шедель Иоганн 1680 - 1752
Шлютер Андреас 1660 - 1714
Шретер Виктор Александрович 1839 - 1901
Штакеншнейдер Андрей Иванович 1802 - 1865
Щуко Владимир Алексеевич 1878 - 1939
Відповідь:
Криза Римської республіки відноситься до тривалого періоду політичної нестабільності та соціальних заворушень, що завершилися знищенням Римської республіки та її перетворення у Римську імперію, приблизно з 134 р. до н. е. до 44 р. н. е.
Точні дати кризи невідомі, оскільки Рим коливався між нормальним соціально-економічним станом та кризою протягом багатьох десятиліть[1].
Подібним чином, причини і атрибути кризи змінювалися протягом десятиліть, і включали в себе поширення рабства, розбою, внутрішні і зовнішні війни, земельну реформу, винахід болісних нових покарань[2], розширення римського громадянства та зміну складу римської армії[3].
Сучасні вчені також не можуть дійти єдиного висновку щодо природи кризи. Традиційно розширення громадянства (з усіма його правами, привілеями та обов'язками) було негативно оцінено Саллустом, оскільки це спричинило внутрішній розбрат, виникнення суперечок з італійськими союзниками Риму, рабські повстання та бунти. Однак інші вчені стверджували, що, оскільки республіка означає res publica — справа людей (тобто основною цінністю для держави є людина і соціум) — бідних та безправних громадян не можна звинувачувати в тому, що вони намагаються задовольнити свої законні скарги[4].