Чтобы ослабить борьбу между разными группами населения, в XV веке во многих городах Северной и Средней Италии власть захватили отдельные богатые семьи и стали передавать ее по наследству. Таких правителей городов-государств называли тиранами, а установленный порядок управления – тиранией. Тиранов обычно поддерживал «жирный народ». Во Флоренции после долгой и жестокой борьбы между несколькими семьями-соперницами власть захватила семья Медичи. Это были богатейшие банкиры и купцы; их конторы были открыты в крупных городах Европы. Должниками Медичи были правители многих европейских стран, поэтому флорентийские банкиры могли влиять на их политику. Медичи выдавали себя за покровителей бедняков: они уменьшили налоги с основной массы горожан, порой раздавали мелкие деньги нуждающимся. Они вели также в городе большое строительство, что давало заработок многим ремесленникам. Высшего могущества власть Медичи во Флоренции достигла при Лоренцо Великолепном (1468–1492). Лоренцо был некрасивым и болезненным, действовал всегда умно, осторожно и коварно. Опасаясь заговоров, он прибегал к подкупу и интригам, пользовался услугами шпионов, устранял врагов с наемных убийц. С юных лет Лоренцо устраивал празднества, где звучали сочиненные им веселые песни, карнавалы, турниры, театральные представления. Он жил в прекрасном дворце, украшенном выдающимися произведениями искусства, в которых знал толк. Лоренцо поддерживал художников, ученых и писателей. С первых дней своего властвования Лоренцо Медичи твердо управлял государством. Из верных ему людей он утверждал кандидатов на все должности, распоряжался доходами казны, принимал иностранных послов. О могуществе Лоренцо свидетельствует и то, что его 14-летнего сына римский папа назначил кардиналом.
До фараонів у Єгипті ставилися як до богів. Вони були правителями однієї з перших великих цивілізацій, які жили в умовах абсолютної розкоші і володарювання над імперією, подібної до якої світ ніколи не бачив. Вони харчувалися молоком і медом, в той час, як тисячі людей гинули під час будівництва величезних статуй в їх честь. А коли їх власне життя добігало кінця, фараонів ховали так, що їх тіла зберігалися протягом більше 4000 років. У них була абсолютна влада, вони насолоджувалися життям, як ніхто інший в той час, але іноді явно перегинати палицю.
До фараонів у Єгипті ставилися як до богів. Вони були правителями однієї з перших великих цивілізацій, які жили в умовах абсолютної розкоші і володарювання над імперією, подібної до якої світ ніколи не бачив. Вони харчувалися молоком і медом, в той час, як тисячі людей гинули під час будівництва величезних статуй в їх честь. А коли їх власне життя добігало кінця, фараонів ховали так, що їх тіла зберігалися протягом більше 4000 років. У них була абсолютна влада, вони насолоджувалися життям, як ніхто інший в той час, але іноді явно перегинати палицю.
Объяснение: