Престиж, высокое положение в обществе, зачастую подкрепленное материальным благополучием, позволяли русской аристократии вести праздный образ жизни. Общественное безделье – так можно охарактеризовать главное занятие дворянской знати.Быт родословных семей, казалось, был привязан только к светским приемам. Дома, в которых жила аристократия, были просторными и богато украшенными. На их оформление уже начинает влиять западное веяние просветительского абсолютизма.В каждом доме были библиотеки, наполнены книгами западных авторов. Гостиная представляла собой широкий зал, часто с камином. Но все старания знати обустроить для себя красивое жилище, заключалось не в желании достичь комфорта, а в первую очередь - не упасть лицом в грязь перед высшим светом, так как в домах очень часто проводились светские приемы и балы.Однако праздность высшего общества принесла и свои положительные плоды – понятия чести, нравов и образованности, которые были культом дворянства, смогли значительно поднять культуру России. Начальное образование маленьким детям давали специально нанятые учителя- иностранцы.Позже, по достижению 15-17 лет их отдавали в учебные заведения закрытого типа, где юношей обучали военной стратегии, а девушек – преимущественно правилам хорошего тона и основам семейной жизни.Распределение семейных обязанностей было довольно размытым. У мужчин не было потребности зарабатывать деньги, так как зачастую на праздную жизнь хватало стабильных доходов от имущества, основной функцией женщины было скорее не воспитание детей, а поиск выгодной партии для них, который начинался фактически с младенчества ребенка. Представители провинциального дворянства чувствовали свою отсталость от столичных сородичей, поэтому строили свой быт так, чтобы во всем им соответствовать. Часто это представляло собой некую карикатуру на аристократию.Дворянская усадьба часто представляла собой копию домов петербуржской знати. Однако здесь, рядом с красивыми и роскошными домами, находилось множество хозяйственных пристроек, где обитала живность. Основной доход семьи провинциальных дворян получали от налогообложения крепостных.Их жизнь была беспросветной и лишенной любого культурного развития. Даже образованию своих детей он не придавали особого значения. Очень часто дети дворян заканчивали свой учебный процесс на стадии изучения основ арифметики грамматики.Необразованность порождала полное невежество, и как результат – пренебрежение их столичной аристократией. Основным досугом мужчин была охота, женщины собирались вместе и вели разговоры о моде и императорском дворе, не имея достоверного представления ни о том, ни о другом.
Зростали роль і значення у суспільстві середнього класу - середніх і дрібних підприємців, чиновників, творчої та технічної інтелігенції.
Найчисельнішою групою населення залишались робітники, серед яких найбільше поширювалися колективістські цінності. У цей період дедалі більше поглиблювались протиріччя між найманими робітниками та власниками роботодавцями, що особливо виявлялося в періоди криз. Робітники відстоювали свої права через профспілки, все активніше залучались до політичної діяльності. їхнє хитке соціальне становище використовували у своїх цілях різноманітні політичні сили - від комуністів і соціалістів до фашистів.
Лідери розвинених країн, сповідуючи демократичні цінності, ставали на шлях глибоких реформ і перетворень.
Зростали роль і значення у суспільстві середнього класу - середніх і дрібних підприємців, чиновників, творчої та технічної інтелігенції.
Найчисельнішою групою населення залишались робітники, серед яких найбільше поширювалися колективістські цінності. У цей період дедалі більше поглиблювались протиріччя між найманими робітниками та власниками роботодавцями, що особливо виявлялося в періоди криз. Робітники відстоювали свої права через профспілки, все активніше залучались до політичної діяльності. їхнє хитке соціальне становище використовували у своїх цілях різноманітні політичні сили - від комуністів і соціалістів до фашистів.
Лідери розвинених країн, сповідуючи демократичні цінності, ставали на шлях глибоких реформ і перетворень.