Все
на основі тексту і карти (с. 213) укладіть таблицю «походи святослава».
східні походи святослава
у 964 р. святослав здійснив перший похід до межиріччя оки й волги, де підкорив в’ятичів і через їхню землю вирушив на волзьку булгарію.
він захопив її столицю, приборкавши місцеві племена, та навесні 965 р. вступив на територію хозарського каганату.
у головній битві на березі волги, біля столиці каганату, міста ітиля, святослав спільно із союзними печенігами переміг хозар і повів військо вздовж берега каспійського моря до узбережжя азовського моря, через землі північного кавказу. війська святослава пройшли з боями, підкоривши місцеве населення. у гирлі річки дон у 965 році війська святослава захопили хозарське місто-фортецю саркел, що контролювало перетин сухопутних і річкових торговельних шляхів з азії в європу. після захоплення місто перейшло під владу русі й стало називатися біла вежа.
у 966 р. святослав від саркела знову вийшов на землі в’ятичів, остаточно підкорив їх і наклав данину. проте розгін хозарії відкрив шлях на русь наступу печенігів.
і походи святослава
у 968 р. на за візантійського імператора воювати з болгарією військо святослава суходолом і човнами рушило до дунаю на державу болгар. його поява була несподіваною, і перша битва з болгарським військом принесла перемогу руській зброї. русичі розгромили болгар під доростолом і захопили 80 міст. князь святослав на підкорених землях зробив столицею місто переяславець на дунаї, де розмістилася «середина» його землі.
у той час у києві перебували княгиня ольга і троє синів святослава. навесні 969 р. степові кочовики печеніги вперше підійшли до києва й осадили місто. осадженим вдалося послати звістку про це в переяславець. святослав швидко зібрав військо і стрімко рушив до києва. печеніги не чекали цього і відступили.
у 969—970-х pp. святослав вирушив у новий похід проти болгар і завоював землі та міста у фракії та македонії. коли святослав попередив візантійців, що йде на константинополь, проти нього постало велике імперське військо. саме за цих обставин і була проголошена князем промова до дружини, що увійшла в літопис.
Ялтинская конференция (4–11 февраля 1945) – вторая и з трёх встреч лидеров "Большой тройки" стран антигитлеровской коалиции – СССР, США и Великобритании, посвящённых установлению послевоенного мирового порядка. Конференция приходила в Ливадийском дворце в Ялте, в Крыму.