оссия, несмотря на крупные положительные сдвиги во всех областях жизни, в силу ряда исторических причин в XV в. и первой половине XVI в. развивалась гораздо медленнее, чем западные страны. Это объяснялось большой протяженностью границ нового государства и их доступностью для врагов: на смену Орде и Великому княжеству Литовскому приходили Крымское и Казанское ханства, Ливонский орден, затем вновь Литва, Польша, Швеция. В борьбе с западным: "латинством", с некоторыми католическими странами Россия, несмотря на расширение контактов с другими странами Запада, приглашение оттуда специалистов, одновременно всё более отгораживалась от них в культурном отношении. Церковь, а под ее влиянием и благочестивые великие князья, стояли стеной против широкого общения с западными "еретиками". Со времени образования Русского централизованного государства Россия надолго стала для Запада закрытой страной. Въезд в нее, как и выезд, жестко контролировался.
Біля підніжжя скель чути дзвоники від отари вівців та запах ватри. Біля шатра жінка заварює трав’яний чай і варить кашу на вогні.
Чоловік витесує корито для води коням.
Чути сміх дітей біля дерев’яної фортеці:
"Віддайте мені королеву", – кричить хлопчик років семи, тримаючи дерев’яний меч.
"Ні, ти маєш її завоювати", – відповідають зсередини. Усе це – передфестивальний середньовічний табір у заповіднику Тустань.
Вже завтра тут розпочнеться Фестиваль української середньовічної культури "Ту Стань!", що реалізовується в рамках проекту "Знакові події для української культури" Українського культурного фонду.
Ярема Іванців із дружиною Марією та трьома маленькими доньками живуть тут вже тиждень.
Вони – реконструктори Львівського медієвістичного клубу "Чорна Галич".
Подружжя не просто реконструює добу Середньовіччя, а і досліджує її, намагаючись дещо перенести у ХХІ століття.
Так, наприклад, надають перевагу натуральному одягу, який донедавна шили самі. Тепер це для них робить людина, яка на ньому знається.
А ще – їдять тільки із глиняного та дерев’яного посуду і дітей привчають жити ближче до природи.
Ярема каже, старшій доньці було 3 тижні, коли та вже побувала у такому таборі.
Жити у середньовічних умовах, кажуть, це – шлях до пізнання життя. У місті, мовляв, є багато чинників, які відволікають.
Усвідомлення того, як люди жили колись, допомагає зрозуміти, що можна зробити краще в майбутньому.
оссия, несмотря на крупные положительные сдвиги во всех областях жизни, в силу ряда исторических причин в XV в. и первой половине XVI в. развивалась гораздо медленнее, чем западные страны. Это объяснялось большой протяженностью границ нового государства и их доступностью для врагов: на смену Орде и Великому княжеству Литовскому приходили Крымское и Казанское ханства, Ливонский орден, затем вновь Литва, Польша, Швеция. В борьбе с западным: "латинством", с некоторыми католическими странами Россия, несмотря на расширение контактов с другими странами Запада, приглашение оттуда специалистов, одновременно всё более отгораживалась от них в культурном отношении. Церковь, а под ее влиянием и благочестивые великие князья, стояли стеной против широкого общения с западными "еретиками". Со времени образования Русского централизованного государства Россия надолго стала для Запада закрытой страной. Въезд в нее, как и выезд, жестко контролировался.
Объяснение:
Чоловік витесує корито для води коням.
Чути сміх дітей біля дерев’яної фортеці:
"Віддайте мені королеву", – кричить хлопчик років семи, тримаючи дерев’яний меч.
"Ні, ти маєш її завоювати", – відповідають зсередини.
Усе це – передфестивальний середньовічний табір у заповіднику Тустань.
Вже завтра тут розпочнеться Фестиваль української середньовічної культури "Ту Стань!", що реалізовується в рамках проекту "Знакові події для української культури" Українського культурного фонду.
Ярема Іванців із дружиною Марією та трьома маленькими доньками живуть тут вже тиждень.
Вони – реконструктори Львівського медієвістичного клубу "Чорна Галич".
Подружжя не просто реконструює добу Середньовіччя, а і досліджує її, намагаючись дещо перенести у ХХІ століття.
Так, наприклад, надають перевагу натуральному одягу, який донедавна шили самі. Тепер це для них робить людина, яка на ньому знається.
А ще – їдять тільки із глиняного та дерев’яного посуду і дітей привчають жити ближче до природи.
Ярема каже, старшій доньці було 3 тижні, коли та вже побувала у такому таборі.
Жити у середньовічних умовах, кажуть, це – шлях до пізнання життя. У місті, мовляв, є багато чинників, які відволікають.
Усвідомлення того, як люди жили колись, допомагає зрозуміти, що можна зробити краще в майбутньому.