На відміну від Пенатів лари були пов’язані з житлом. Римляни вірили, що лари не залишали дому навіть тоді, коли родина змінювала помешкання, тим часом як Пенати йшли за господарями. Батько сім’ї щодня молився ларам, прощався з ними, рушаючи в дорогу, а після повернення посилав їм свої вітання. Тричі на місяць ларам приносили жертви, під час родинних свят їх увінчували квітами. Крім домашніх, римляни шанували також суспільних ларів, що вважалися покровителями міста й держави.
Объяснение:
Лари — шановані в Римі добрі духи, що охороняли дім і родинне щастя.
Проведение буржуазных реформ 1860–1870-х гг. было вызвано социально-экономическими и политическими изменениями, происходившими в стране. По мере того как разрушались экономические и сословные отношения, основанные на крепостном праве, неэффективность старого административно-хозяйственного механизма управления становилась все очевиднее.
Отмена крепостного права вызвала общественный резонанс. Дворянство стремилось компенсировать потерю прав над крестьянами, настаивая на усилении своей роли в политической жизни страны. Его консервативная часть требовала ограничения самодержавия путем создания общероссийского представительного органа, подобного Земским соборам XVI–XVII вв.
Либеральное дворянство выражало надежды на принятие конституции. Предводитель дворянства Тверской губернии А. М. Унковский, лидер либерального лагеря, призывал к продолжению реформ.
На відміну від Пенатів лари були пов’язані з житлом. Римляни вірили, що лари не залишали дому навіть тоді, коли родина змінювала помешкання, тим часом як Пенати йшли за господарями. Батько сім’ї щодня молився ларам, прощався з ними, рушаючи в дорогу, а після повернення посилав їм свої вітання. Тричі на місяць ларам приносили жертви, під час родинних свят їх увінчували квітами. Крім домашніх, римляни шанували також суспільних ларів, що вважалися покровителями міста й держави.
Объяснение:
Лари — шановані в Римі добрі духи, що охороняли дім і родинне щастя.
Проведение буржуазных реформ 1860–1870-х гг. было вызвано социально-экономическими и политическими изменениями, происходившими в стране. По мере того как разрушались экономические и сословные отношения, основанные на крепостном праве, неэффективность старого административно-хозяйственного механизма управления становилась все очевиднее.
Отмена крепостного права вызвала общественный резонанс. Дворянство стремилось компенсировать потерю прав над крестьянами, настаивая на усилении своей роли в политической жизни страны. Его консервативная часть требовала ограничения самодержавия путем создания общероссийского представительного органа, подобного Земским соборам XVI–XVII вв.
Либеральное дворянство выражало надежды на принятие конституции. Предводитель дворянства Тверской губернии А. М. Унковский, лидер либерального лагеря, призывал к продолжению реформ.