Вставь пропущенные слова: В 206 г. до н.Э
покорил Китай и заключил с ханьским императором договор
», получил в жены китайскую
и обязал китайцев
выплачивать гуннам
Постоянные нападения кочевых племен вынудило Китай
построить
Для защиты своих территорий.
вся совокупность мер позволила добиться определенных успехов в развитии аграрного производства. в 1953-1958 гг. прирост сельхозпродукции составил по сравнению с предыдущими пятью 34%. за тот же период было освоено 42 млн. га целинных и залежных земель. но коренного улучшения в развитии сельского хозяйства не произошло. реорганизация мтс, выкуп сельскохозяйственными предприятиями у мтс техники на условиях подорвали многих хозяйств. непоследовательность аграрной политики проявлялась и в других преобразованиях, затронувших агросферу. начался новый этан укрепления колхозов и расселения неперспективных деревень. осуществлялись массовые преобразования колхозов в государственные сельскохозяйственные предприятия (совхозы). действовали силовые методы отраслями агросферы. в конце 50-х годов стала проводиться линия на свертывание личных подсобных хозяйств, на сокращение находящегося в личной собственности крестьян поголовья скота. усилились волюнтаристские методы руководства сельским хозяйством. после визита н. с. хрущева в сша (1959 г.) всем хозяйствам - но его настоянию — рекомендовалось переходить к посеву кукурузы. результатом непродуманных мер стало обострение продовольственной проблемы. в связи с сокращением государственных резервов зерна начал регулярно покупать его за рубежом. нарастало недовольство деятельностью руководства партии и правительства. все более активно и открыто стали высказываться соображения о необходимости изменений в центральном руководстве. теперь часто пишут и говорят о заговоре против н. с. хрущева, на самом деле просто созрели условия, возникла острая необходимость изменений в высшем руководстве партии и страны. в цк партии образовалась группа деятелей, взявших на себя непростую — заменить н. с. хрущева на посту первого секретаря цк и председателя совета министров . это было рискованное дело, связанное с возможными тяжелыми последствиями в случае неудачи. в 1964 г. завершилась политика реформ, проводимых н. с. хрущевым. преобразования этого периода явились первой и наиболее значительной попыткой реформировать советское общество. стремление руководства страны преодолеть сталинское наследие, обновить политические и социальные структуры удалось лишь отчасти. проводимые по инициативе сверху преобразования не принесли ожидаемого эффекта. ухудшение ситуации вызвало недовольство политикой реформ и ее инициатором - н. с. хрущевым. в октябре 1964 г. н. с. хрущев был освобожден от всех занимаемых постов и отправлен в отставку.
на початку ХХ ст. у західноукраїнських землях важкої промисловості майже не існувало. Машинобудування було розвинено слабко. У Закарпатті діяли металургійні заводи, де виплавляли чавун. На цих підприємствах використовувалася застаріла техніка. Протягом 1905–1906 pp. виникло понад 50 акціонерних компаній з видобутку нафти, найбільшими з яких були «Галицьке-Карпатське товариство», компанія «Східниця», компанія «Галичина». Прискорився процес концентрації підприємств у нафтовій промисловості. Найбільші 15 підприємств виробляли 75 % нафти, що видобувалася в Галичині. Значним був вплив іноземного капіталу. Так, найбільший хімічний завод у Сваляві, збудований у 1910–1911 pp., належав будапештській компанії «Сольва», акціонерами якої, окрім австрійських, були англійські, французькі та американські підприємці. Створивши банки, акціонерні товариства, концерни та інші монополістичні об’єднання, іноземні підприємці оволоділи основними галузями промисловості Західної України. Будівництво залізниць велося переважно зі стратегічних міркувань. Протягом 1870–1910 pp. залізнична мережа в усій Галичині зросла на 1 430 км. У 1910 p. вона становила 4 120 км. Незважаючи на це, західноукраїнські землі були гірше забезпечені залізницями, ніж розвинені країни Європи, а також західні провінції Австро-Угорщини. Економічна відсталість західноукраїнських земель позначалася на соціальній структурі населення. Наприкінці XIX — на початку XX ст. зросло міське населення Західної України. Так, кількість мешканців 19 галицьких міст протягом 1880—1910 pp. збільшилася на 62,8 %. Попри зростання населення міст, західно-українські землі були відсталими провінціями Австро-Угорської імперії. У промисловості Галичини на початку XX ст. було зайнято лише 9 % населення, а в сільському господарстві — 77 %. На Буковині в 1900 p. сільським господарством було зайнято 75 % населення. У Закарпатській Україні в промисловості працювало не більш ніж 5 % населення. Головну частину продукції давали галузі, що займалися видобуванням і первинною переробкою місцевої сировини, — лісова, лісопильна і нафтоозокеритна. Незважаючи на значні зрушення наприкінці XIX — на початку XX ст., становлення фабрично-заводської промисловості на західноукраїнських землях ще не завершилось http://bazazavr.com/uk/ekonomichne_stanovishhe_ukrajinskikh_zemel_u_skladi_avstro_ugorskoji_imperiji_konspekti_urokiv_istorija_ukrajini_10_klas/2018-11-02-14