Все свое время Перикл отдавал государственным делам. Благо его должность первого стратега была необыкновенно важна. Хотя, помимо этой должности, в афинском государстве существовало большое количество иных, менее значимых должностей. Что удивительно, первоначально никакой оплаты за исполнение обязанности, например, смотрителя рынка, или сборщика налогов не существовало. Должности занимали по жребию, и беднейшие граждане старательно уклонялись от такой почетной, но такой обременительной миссии. Им надо было деньги зарабатывать.
При Перикле был принят закон, по которому гражданам, избранным на должность, платили деньги из казны, и в управлении стали участвовать все граждане без исключения.
Я переконин(на), що Інтернет, який відкрив перед нами багато нових можливостей, ніколи не витіснить із нашого життя книжок, театрів, кінотеатрів, телебачення та реального спілкування.
Чому я так думаю? Тому що людина прагне до справжнього: щирих емоцій, які вона може й переживати, до відчутних дотиків, до предметів, які вона зможе не лише бачити, ай мати у своему користуванні
До того ж книжки, театри, телебачення, Інтернет відтворюють дійсність порізному, є неоднаковими засобами впливу на людину. Це різні речі, які можуть доповнювати одна одну, але не замінити повністю. Кожен вид мистецтва збуджує в нас унікальні емоцїї
Все свое время Перикл отдавал государственным делам. Благо его должность первого стратега была необыкновенно важна. Хотя, помимо этой должности, в афинском государстве существовало большое количество иных, менее значимых должностей. Что удивительно, первоначально никакой оплаты за исполнение обязанности, например, смотрителя рынка, или сборщика налогов не существовало. Должности занимали по жребию, и беднейшие граждане старательно уклонялись от такой почетной, но такой обременительной миссии. Им надо было деньги зарабатывать.
При Перикле был принят закон, по которому гражданам, избранным на должность, платили деньги из казны, и в управлении стали участвовать все граждане без исключения.
Объяснение:
Я переконин(на), що Інтернет, який відкрив перед нами багато нових можливостей, ніколи не витіснить із нашого життя книжок, театрів, кінотеатрів, телебачення та реального спілкування.
Чому я так думаю? Тому що людина прагне до справжнього: щирих емоцій, які вона може й переживати, до відчутних дотиків, до предметів, які вона зможе не лише бачити, ай мати у своему користуванні
До того ж книжки, театри, телебачення, Інтернет відтворюють дійсність порізному, є неоднаковими засобами впливу на людину. Це різні речі, які можуть доповнювати одна одну, але не замінити повністю. Кожен вид мистецтва збуджує в нас унікальні емоцїї