Революция 1848 года во Франции (фр. Révolution française de 1848) — буржуазно-демократическая революция во Франции, одна из европейских революций 1848—1849 годов. Задачами революции было установление гражданских прав и свобод. Вылилась 24 февраля 1848 года в отречение от престола некогда либерального короля Луи-Филиппа I и провозглашение Второй республики. В президенты нового государства был избран в дальнейшем ходе революции, после подавления социал-революционного восстания в июне 1848, племянник Наполеона Бонапарта Луи-Наполеон Бонапарт.
Володимир провів державну реформу управління землями. Вождів і князів племінних княжінь він замінив своїми синами. Він послав своїх синів, а їх було аж 12, до різних міст Київської Русі. Таким чином, було остаточно зламано могутність місцевої племінної верхівки. З тих пір – кінця 80-х років X ст. – Київська Русь стає об’єднаною державою. Великому князеві київському підпорядковувались намісники (сини і старші дружинники), котрі сиділи в найбільших містах держави, збирали данину, управляли й чинили суд від його імені. Їм служили урядовці у волостях.
Объяснение:
Революция 1848 года во Франции (фр. Révolution française de 1848) — буржуазно-демократическая революция во Франции, одна из европейских революций 1848—1849 годов. Задачами революции было установление гражданских прав и свобод. Вылилась 24 февраля 1848 года в отречение от престола некогда либерального короля Луи-Филиппа I и провозглашение Второй республики. В президенты нового государства был избран в дальнейшем ходе революции, после подавления социал-революционного восстания в июне 1848, племянник Наполеона Бонапарта Луи-Наполеон Бонапарт.
Володимир провів державну реформу управління землями. Вождів і князів племінних княжінь він замінив своїми синами. Він послав своїх синів, а їх було аж 12, до різних міст Київської Русі. Таким чином, було остаточно зламано могутність місцевої племінної верхівки. З тих пір – кінця 80-х років X ст. – Київська Русь стає об’єднаною державою. Великому князеві київському підпорядковувались намісники (сини і старші дружинники), котрі сиділи в найбільших містах держави, збирали данину, управляли й чинили суд від його імені. Їм служили урядовці у волостях.