Криза Римської республіки відноситься до тривалого періоду політичної нестабільності та соціальних заворушень, що завершилися знищенням Римської республіки та її перетворення у Римську імперію, приблизно з 134 р. до н. е. до 44 р. н. е.
Точні дати кризи невідомі, оскільки Рим коливався між нормальним соціально-економічним станом та кризою протягом багатьох десятиліть[1].
Подібним чином, причини і атрибути кризи змінювалися протягом десятиліть, і включали в себе поширення рабства, розбою, внутрішні і зовнішні війни, земельну реформу, винахід болісних нових покарань[2], розширення римського громадянства та зміну складу римської армії[3].
Сучасні вчені також не можуть дійти єдиного висновку щодо природи кризи. Традиційно розширення громадянства (з усіма його правами, привілеями та обов'язками) було негативно оцінено Саллустом, оскільки це спричинило внутрішній розбрат, виникнення суперечок з італійськими союзниками Риму, рабські повстання та бунти. Однак інші вчені стверджували, що, оскільки республіка означає res publica — справа людей (тобто основною цінністю для держави є людина і соціум) — бідних та безправних громадян не можна звинувачувати в тому, що вони намагаються задовольнити свої законні скарги[4].
Привет я спартанец, и я обучаюсь в лагере уже с семи лет.Нас воспитывал самый лучший и известный спартанец в городе.У нас один мальчик становится командиром, и даёт на указы, а мы терпим наказания.Отбирали мальчика того который отличался сообразительностью и был храбрее всех в драках.
За нашими играми и занятиями присматривали старики.Они всегда старались вызвать ссору и драку, а затем наблюдали, как отважны мы, упорны ли в схватках.
Нас обучали стойко переносить неудобства и лишения.
Бегали мы полуголыми и необутыми, спали на подстилках, которые сами себе готовили, ломая голыми руками тростник на берегу Еврота.
Кормили нас скудно, побуждая нас самих добывать себе еду.
Мы крали не только в огородах и чужих кладовых, но даже в храмах пищу.Тащили из-под носа караульных всё съестное-овощи, хлеб, сыр.
Но если кто-то попадался, его избивали плетью, наказывая не за кражу, а за неумелое воровство.
Нас учили говорить кратко, давать меткие и точные ответы.
И мы напряжённо и мальчики и девочки занимались гимнастикой: состязались в беге, прыжках, борьбе, метании диска и копья.
Мы часами разучивали под звуки флейты военные песни, с которыми шли в бой
Відповідь:
Криза Римської республіки відноситься до тривалого періоду політичної нестабільності та соціальних заворушень, що завершилися знищенням Римської республіки та її перетворення у Римську імперію, приблизно з 134 р. до н. е. до 44 р. н. е.
Точні дати кризи невідомі, оскільки Рим коливався між нормальним соціально-економічним станом та кризою протягом багатьох десятиліть[1].
Подібним чином, причини і атрибути кризи змінювалися протягом десятиліть, і включали в себе поширення рабства, розбою, внутрішні і зовнішні війни, земельну реформу, винахід болісних нових покарань[2], розширення римського громадянства та зміну складу римської армії[3].
Сучасні вчені також не можуть дійти єдиного висновку щодо природи кризи. Традиційно розширення громадянства (з усіма його правами, привілеями та обов'язками) було негативно оцінено Саллустом, оскільки це спричинило внутрішній розбрат, виникнення суперечок з італійськими союзниками Риму, рабські повстання та бунти. Однак інші вчені стверджували, що, оскільки республіка означає res publica — справа людей (тобто основною цінністю для держави є людина і соціум) — бідних та безправних громадян не можна звинувачувати в тому, що вони намагаються задовольнити свої законні скарги[4].
Привет я спартанец, и я обучаюсь в лагере уже с семи лет.Нас воспитывал самый лучший и известный спартанец в городе.У нас один мальчик становится командиром, и даёт на указы, а мы терпим наказания.Отбирали мальчика того который отличался сообразительностью и был храбрее всех в драках.
За нашими играми и занятиями присматривали старики.Они всегда старались вызвать ссору и драку, а затем наблюдали, как отважны мы, упорны ли в схватках.
Нас обучали стойко переносить неудобства и лишения.
Бегали мы полуголыми и необутыми, спали на подстилках, которые сами себе готовили, ломая голыми руками тростник на берегу Еврота.
Кормили нас скудно, побуждая нас самих добывать себе еду.
Мы крали не только в огородах и чужих кладовых, но даже в храмах пищу.Тащили из-под носа караульных всё съестное-овощи, хлеб, сыр.
Но если кто-то попадался, его избивали плетью, наказывая не за кражу, а за неумелое воровство.
Нас учили говорить кратко, давать меткие и точные ответы.
И мы напряжённо и мальчики и девочки занимались гимнастикой: состязались в беге, прыжках, борьбе, метании диска и копья.
Мы часами разучивали под звуки флейты военные песни, с которыми шли в бой