Які чинники впливають на суспільно-політичне життя радянської України в 30-ті р ХХ ст а) розгортання боротьби з "ворогами народу" б) поглиблення коренізації державного та партійного апарату в) посилення ідеологізації всіх сфер життя
Сьогодні виповнюється 77 років з дня приєднання західноукраїнських земель до УРСР.
1. Саме 1 листопада 1939 року Верховна Рада СРСР ухвалила Закон "Про включення Західної України до складу СРСР" і з'єднання її з УРСР.
2. До того 23 серпня 1939 року був підписаний пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР, так званий "пакт" Ріббентропа – Молотова. У таємному протоколі Гітлер і Сталін домовилися про розподіл Європи на відповідні сфери впливу та окупації. Саме за ним Радянському Союзові передавалися майже всі західноукраїнські землі.
3. 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, поклавши цим початок Другій світовій війні. Своєю чергою 17 вересня 1939 року радянські війська перейшли кордон і зайняли практично всі землі, населені українцями і білорусами, а це територія площею більше 190 тис. кв. км із населенням майже 12 млн осіб.
4. На території Західної України було створено шість областей: Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську та Дрогобицьку.
5. Менш ніж через рік було законодавчо оформлено і включено до складу УРСР територію Північної Буковини та придунайські землі.
6. Із приєднанням західноукраїнських земель до СРСР розпочався процес радянізації. Спочатку населення Західної України вітало прихід Червоної Армії, адже до цього Західна Україна була залежною від Польщі з досить сильним політичним, національним та економічним гнобленням, жорстокою експлуатацією, масовим хронічним безробіттям, напівкріпосницькими порядками на селі, безправ'ям українців.
Коми (в соответствии с их самоназванием, прежнее их название -зыряне) проживают на северо-восточных рубежах Европейской части России, главным образом в Республике Коми, а их южная группа, коми-пермяки, живут в Коми-Пермяцком автономном округе. Самостоятельная история народа коми, согласно лингвистическим данным, началась в VII веке н. э. Их предки на рубеже III- II тыс. до н. э., являясь ещё частью единой финно-угорской общности, жили среди предков прибалтийско-финских, финноволжских и угорских родов. После распада этой общности, приблизительно в середине II тыс. до н. э., формируются археологические культуры, в которых можно увидеть черты предков финно-пермских народов (коми и удмуртов). Население казанской археологической культуры IV-IX века до н. э.) со всей очевидностью составляли прапермяне. Эта культура может быть отнесена к Волго-Камскому бассейну, к восточной части более ранней волосовской культуры. К IX веку до н. э. были заселены также земли в бассейне р. Белой. В Волго-Камском бассейне в VIII-III веках до н. э. существовала ананьинская археологическая культура, которая представляет собой следующую стадию этногенеза пермских финно-угров. Население ананьинской культуры между V и III веками до н. э. покинуло пойму р. Вятки и обосновалось на левом берегу Волги. Большая часть населения сосредоточилась в районе слияния Белой и Камы. Вследствие почти двухтысячелетнего совместного проживания финно-пермских народов близкородственность современных коми и удмуртского языков заметна даже не языковеду. Во второй половине I тыс. н. э. коми вступили в контакт с волжскими булгарами. Поскольку удмуртский язык сохранил намного больше булгарско-тюркских заимствований, чем коми-зырянский, можно предполагать, что предки зырян жили несколько севернее протоудмуртов. В период существования волжско-булгарских и пермских связей произошло окончательное разделение прапермского народа на две группы в VIII-IX веках К этому времени археологи уже предполагают различие между культурами Поволжья и Прикамья.
Сьогодні виповнюється 77 років з дня приєднання західноукраїнських земель до УРСР.
1. Саме 1 листопада 1939 року Верховна Рада СРСР ухвалила Закон "Про включення Західної України до складу СРСР" і з'єднання її з УРСР.
2. До того 23 серпня 1939 року був підписаний пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР, так званий "пакт" Ріббентропа – Молотова. У таємному протоколі Гітлер і Сталін домовилися про розподіл Європи на відповідні сфери впливу та окупації. Саме за ним Радянському Союзові передавалися майже всі західноукраїнські землі.
3. 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, поклавши цим початок Другій світовій війні. Своєю чергою 17 вересня 1939 року радянські війська перейшли кордон і зайняли практично всі землі, населені українцями і білорусами, а це територія площею більше 190 тис. кв. км із населенням майже 12 млн осіб.
4. На території Західної України було створено шість областей: Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську та Дрогобицьку.
5. Менш ніж через рік було законодавчо оформлено і включено до складу УРСР територію Північної Буковини та придунайські землі.
6. Із приєднанням західноукраїнських земель до СРСР розпочався процес радянізації. Спочатку населення Західної України вітало прихід Червоної Армії, адже до цього Західна Україна була залежною від Польщі з досить сильним політичним, національним та економічним гнобленням, жорстокою експлуатацією, масовим хронічним безробіттям, напівкріпосницькими порядками на селі, безправ'ям українців.
Самостоятельная история народа коми, согласно лингвистическим данным, началась в VII веке н. э. Их предки на рубеже III- II тыс. до н. э., являясь ещё частью единой финно-угорской общности, жили среди предков прибалтийско-финских, финноволжских и угорских родов. После распада этой общности, приблизительно в середине II тыс. до н. э., формируются археологические культуры, в которых можно увидеть черты предков финно-пермских народов (коми и удмуртов). Население казанской археологической культуры IV-IX века до н. э.) со всей очевидностью составляли прапермяне. Эта культура может быть отнесена к Волго-Камскому бассейну, к восточной части более ранней волосовской культуры. К IX веку до н. э. были заселены также земли в бассейне р. Белой. В Волго-Камском бассейне в VIII-III веках до н. э. существовала ананьинская археологическая культура, которая представляет собой следующую стадию этногенеза пермских финно-угров. Население ананьинской культуры между V и III веками до н. э. покинуло пойму р. Вятки и обосновалось на левом берегу Волги. Большая часть населения сосредоточилась в районе слияния Белой и Камы. Вследствие почти двухтысячелетнего совместного проживания финно-пермских народов близкородственность современных коми и удмуртского языков заметна даже не языковеду.
Во второй половине I тыс. н. э. коми вступили в контакт с волжскими булгарами. Поскольку удмуртский язык сохранил намного больше булгарско-тюркских заимствований, чем коми-зырянский, можно предполагать, что предки зырян жили несколько севернее протоудмуртов.
В период существования волжско-булгарских и пермских связей произошло окончательное разделение прапермского народа на две группы в VIII-IX веках К этому времени археологи уже предполагают различие между культурами Поволжья и Прикамья.